Вночі безпілотники атакували найбільший в Росії морський торгівельний порт

В ніч на 4 січня безпілотники атакували найбільший у РФ морський торгівельний порт Усть-Луга в Ленінградській області.

За словами Андрія Коваленка, очільника Центру протидії дезінформації, цей порт критично важливий для Росії в умовах війни та геополітичної напруженості.

Порт Усть-Луга — це ключовий логістичний хаб для обходу західних санкцій і важливий маршрут для експорту російських нафти, газу та вугілля, продаж яких фінансує війну.

Також порт допомагає Росії мілітаризувати Балтійський регіон та забезпечує військово-морську присутність у цьому стратегічному районі.

Крім того, Усть-Луга служить альтернативою європейським портам, через які Росія тепер здійснює перевалку товарів для азійських країн, зокрема Китаю та Індії. Це дає Росії можливість тиснути на країни Балтії та Польщу, контролюючи морські перевезення.

“Усть-Лузький порт фактично став інструментом економічного та військового виживання рф в умовах ізоляції”, – каже Коваленко.

Він не повідомив про ефективність атаки безпілотників.

Російські телеграм-канали стверджують, що більшість безпілотників збили. Влада відзвітувала про 4 збитих БпЛА та відсутність постраждалих і пошкоджень.

У 2024 році Росія зазнала рекордного за останні 13 років стрибка роздрібних цін на бензин через серію атак українських дронів на нафтопереробні заводи. Це призвело до скорочення виробництва пального більш ніж на 10% у першій половині року.
23 грудня близько 17:00 у тимчасово окупованому Криму дрон уразив судно “Федір Урюпін” у бухті біля селища Чорноморське.
Ввечері 23 грудня невідомі дрони атакували військовий аеродром Міллерово у Ростовській області, РФ.
У російському місті Казань на місцевому пороховому заводі сталися вибухи після атаки українських безпілотників, повідомила адміністрація Кіровського та Московського районів міста.

Адвокат і заслужений юрист України Володимир Богатир у колонці для “Української правди” аналізує ключові інституційні та правові виклики, з якими Україна підходить до теми майбутніх виборів в умовах війни та повоєнного транзиту влади. За його словами, у публічному дискурсі відбувається помітний зсув: від ідеї безстрокового відтермінування виборів – до пошуку балансу між оновленням демократичного мандату та безпековими обмеженнями воєнного стану. При цьому саме якість виборчого процесу, наголошує автор, визначатиме як внутрішню легітимність нової влади, так і її сприйняття на міжнародній арені.