Вперше після полону: Денис «Редіс» Прокопенко зустрівся з особовим складом «Азову»
Джерело: АЗОВ у Telegram.
Командир бригади “Азов”, підполковник Денис “Редіс” Прокопенко зустрівся з особовим складом. Це сталося вперше після повернення з російського полону та перебування в Туреччині. Ще в перший день повернення в Україну “Редіс” завірив, що повернеться на фронт якомога скоріше.
“Перебуваючи у полоні я сказав, що для мене ця війна не закінчиться, доки ми не повернемо з полону нашого останнього бійця та не відновимо кордони України на стан 1991 року.Я — солдат. Мене не цікавлять ніякі інші напрямки діяльності, крім військової справи. Моє серце, моя душа, моє тіло належать Азову”, — сказав “Редіс” під час зустрічі з бійцями бригади.
Під час виступу командир бригади “Азов” також наголосив, що нині основні зусилля мають бути спрямовані на бойову підготовку та доукомплектування підрозділу особовим складом, технікою та озброєнням.
Джерело: АЗОВ
Особовий склад “Азову” чекав на повернення командира з полону понад рік.
Зараз Денис Прокопенко проходить реабілітацію, однак найближчим часом планує взятися за виконання службових обов’язків.
- Сполучені Штати не знають мотивів президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана щодо рішення повернути до України командирів Маріупольського гарнізону, а саме командирів “Азова” та 36-ї окремої бригади морської піхоти.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.