ВР у першому читанні підтримала урядовий законопроєкт про мобілізацію
Джерело: народні депутати України Ярослав Железняк та Олексій Гончаренко
В середу, 7 лютого, Верховна Рада України підтримала в першому читанні урядовий законопроєкт №10449 про посилення мобілізації.
За нього проголосували 243 депутати.
“Я і більшість колег по фракції НЕ голосували. Законопроєкт прийнято без пропозицій комітету”, – наголосив Железняк.
Своєю чергою, нардеп Олексій Гончаренко зазначив, що також голосував “проти”.
“Я голосував проти! Не погоджуюсь з багатьма пропозиціями! Зокрема по строках демобілізації! ОПЗЖ в повному складі проголосувало за законопроєкт про мобілізацію”, – написав він.
До законопроєкту ще будуть вносити правки протягом 14 днів, до 21 лютого, після чого відбудеться друге читання.
“Тобто найбільш ймовірно буде прийнято законопроєкт в цілому в останній тиждень лютого, підписаний на початку березня і вступить в силу через місяць, тобто у квітні”, – припустив Железняк.
Нагадаємо, 30 січня Кабінет Міністрів України, як суб’єкт законодавчої ініціативи, зареєстрував у Верховній Раді України проєкт Закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку”.
- Омбудсман Дмитро Лубінець закликав депутатів проголосувати за законопроєкт про мобілізацію у першому читанні після наради з главою Міноборони Рустемом Умєровим. Раніше він заявив, що оновлений проєкт закону містить антиконституційні норми, зокрема, стосовно обов’язку реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного.
- Рустем Умєров розповів, що у законопроєкті, що має на меті регулювати мобілізацію, демобілізацію, відстрочку та соціальний захист, зазначено, що нині військовослужбовці зможуть отримати відпочинок чи часткове звільнення. Натомість про повну демобілізацію може мовитися виключно після закінчення війни.
На тимчасово окупованій Луганщині окупаційна адміністрація готує схему легалізованого пограбування місцевих. Під виглядом інвентаризації росіяни планують законодавчо оформити переведення “покинутих” сільськогосподарських земель у державну власність.
У Києві генсек НАТО Марк Рютте, відповідаючи на запитання щодо стабільності фінансування програми PURL і постачання американського озброєння, заявив, що союзники продовжують шукати можливості передати Україні ракети для систем ППО, зокрема Patriot.
У Харкові внаслідок російської атаки на багатоповерховий будинок кількість постраждалих збільшилася до семи осіб. Нині у Салтівському районі міста працюють рятувальники, медики та правоохоронці, триває ліквідація наслідків обстрілу.
3 лютого, під час візиту генерального секретаря НАТО Марка Рютте у Києві була оголошена повітряна тривога через можливу російську атаку.
Нічні обстріли Харкова та області призвели до надзвичайної ситуації техногенного характеру. Внаслідок атаки припинене теплопостачання 929 об’єктів, з яких 853 – житлові будинки.