ВР у першому читанні підтримала урядовий законопроєкт про мобілізацію

Джерело: народні депутати України Ярослав Железняк та Олексій Гончаренко

В середу, 7 лютого, Верховна Рада України підтримала в першому читанні урядовий законопроєкт №10449 про посилення мобілізації.

За нього проголосували 243 депутати.

“Я і більшість колег по фракції НЕ голосували. Законопроєкт прийнято без пропозицій комітету”, – наголосив Железняк.

Своєю чергою, нардеп Олексій Гончаренко зазначив, що також голосував “проти”.

“Я голосував проти! Не погоджуюсь з багатьма пропозиціями! Зокрема по строках демобілізації! ОПЗЖ в повному складі проголосувало за законопроєкт про мобілізацію”, – написав він.

До законопроєкту ще будуть вносити правки протягом 14 днів, до 21 лютого, після чого відбудеться друге читання.

“Тобто найбільш ймовірно буде прийнято законопроєкт в цілому в останній тиждень лютого, підписаний на початку березня і вступить в силу через місяць, тобто у квітні”, – припустив Железняк.

Нагадаємо, 30 січня Кабінет Міністрів України, як суб’єкт законодавчої ініціативи, зареєстрував у Верховній Раді України проєкт Закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку”.

  • Омбудсман Дмитро Лубінець закликав депутатів проголосувати за законопроєкт про мобілізацію у першому читанні після наради з главою Міноборони Рустемом Умєровим. Раніше він заявив, що оновлений проєкт закону містить антиконституційні норми, зокрема, стосовно обов’язку реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного.
  • Рустем Умєров розповів, що у законопроєкті, що має на меті регулювати мобілізацію, демобілізацію, відстрочку та соціальний захист, зазначено, що нині військовослужбовці зможуть отримати відпочинок чи часткове звільнення. Натомість про повну демобілізацію може мовитися виключно після закінчення війни.

Військова контррозвідка Служби безпеки спільно з НАБУ та САП задокументувала чергову одну схему незаконного переправлення військовозобов’язаних до невизнаного Придністров’я. До організації оборудки причетні колишній посадовець і двоє діючих співробітників Державної прикордонної служби.

Колишній канцлер Німеччини Олаф Шольц розповів про зустріч із главою РФ Володимиром Путіним у Москві 15 лютого 2022 року. Тоді німецький канцлер намагався дипломатичним шляхом запобігти повномасштабному російському вторгненню в Україну.

Французькі військовослужбовці перебувають на території України для проведення навчань і ремонту військової техніки, підтвердила речниця Збройних сил Аліса Руфо.

17 листопада заступник міністра оборони США з політичних питань Елбридж Колбі заявив, що українські удари по російських об’єктах, зокрема по найбільшому російському маркетплейсу Wildberries, можуть посилювати готовність Кремля до ескалації. Водночас він визнав, що окремі атаки ЗСУ здатні сповільнювати просування армії РФ.

17 листопада вибухотехніки знешкодили бойові частини двох російських безпілотників, які не здетонували під час атаки у Рівному.