ВР у першому читанні підтримала урядовий законопроєкт про мобілізацію
Джерело: народні депутати України Ярослав Железняк та Олексій Гончаренко
В середу, 7 лютого, Верховна Рада України підтримала в першому читанні урядовий законопроєкт №10449 про посилення мобілізації.
За нього проголосували 243 депутати.
“Я і більшість колег по фракції НЕ голосували. Законопроєкт прийнято без пропозицій комітету”, – наголосив Железняк.
Своєю чергою, нардеп Олексій Гончаренко зазначив, що також голосував “проти”.
“Я голосував проти! Не погоджуюсь з багатьма пропозиціями! Зокрема по строках демобілізації! ОПЗЖ в повному складі проголосувало за законопроєкт про мобілізацію”, – написав він.
До законопроєкту ще будуть вносити правки протягом 14 днів, до 21 лютого, після чого відбудеться друге читання.
“Тобто найбільш ймовірно буде прийнято законопроєкт в цілому в останній тиждень лютого, підписаний на початку березня і вступить в силу через місяць, тобто у квітні”, – припустив Железняк.
Нагадаємо, 30 січня Кабінет Міністрів України, як суб’єкт законодавчої ініціативи, зареєстрував у Верховній Раді України проєкт Закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку”.
- Омбудсман Дмитро Лубінець закликав депутатів проголосувати за законопроєкт про мобілізацію у першому читанні після наради з главою Міноборони Рустемом Умєровим. Раніше він заявив, що оновлений проєкт закону містить антиконституційні норми, зокрема, стосовно обов’язку реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного.
- Рустем Умєров розповів, що у законопроєкті, що має на меті регулювати мобілізацію, демобілізацію, відстрочку та соціальний захист, зазначено, що нині військовослужбовці зможуть отримати відпочинок чи часткове звільнення. Натомість про повну демобілізацію може мовитися виключно після закінчення війни.
Уряд Південної Кореї передбачив у бюджетному запиті на 2027 рік $100 млн допомоги Україні. Кошти планують спрямувати через трастовий фонд НАТО, гуманітарні програми та програму підтримки країн, постраждалих від збройних конфліктів. Це рішення пов’язане з обіцянкою президента Лі Чже Мьона надати Україні комплексну допомогу на $100 млн, яку він оголосив у липні.
Російські атаки на промислові підприємства, енергетичну інфраструктуру та логістичні мережі дедалі сильніше тиснуть на економіку України. Зупинка металургійних потужностей і проблеми з експортом зерна скорочують доходи країни та посилюють дефіцит державного бюджету.
Рада Європейського Союзу продовжила на два роки, до 15 листопада 2028 року, мандат військової місії EUMAM, котра займається підготовкою українських військовослужбовців. На цей період місії виділили майже 300 млн євро.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пов’язав підтримку семирічного бюджету Євросоюзу з готовністю всіх держав-членів фінансово допомагати Україні у 2027 році та надалі. Берлін вимагає спільних зобов’язань щодо покриття фінансового дефіциту Києва, який наступного року оцінюють у €70 млрд.
Після чотирьох з половиною років російської окупації 68-річний Сергій залишив Олешки під час евакуації 30 жовтня та возз’єднався з дружиною Ларисою, котра виїхала до Великої Британії ще у 2022 році.