ВР у першому читанні підтримала урядовий законопроєкт про мобілізацію
Джерело: народні депутати України Ярослав Железняк та Олексій Гончаренко
В середу, 7 лютого, Верховна Рада України підтримала в першому читанні урядовий законопроєкт №10449 про посилення мобілізації.
За нього проголосували 243 депутати.
“Я і більшість колег по фракції НЕ голосували. Законопроєкт прийнято без пропозицій комітету”, – наголосив Железняк.
Своєю чергою, нардеп Олексій Гончаренко зазначив, що також голосував “проти”.
“Я голосував проти! Не погоджуюсь з багатьма пропозиціями! Зокрема по строках демобілізації! ОПЗЖ в повному складі проголосувало за законопроєкт про мобілізацію”, – написав він.
До законопроєкту ще будуть вносити правки протягом 14 днів, до 21 лютого, після чого відбудеться друге читання.
“Тобто найбільш ймовірно буде прийнято законопроєкт в цілому в останній тиждень лютого, підписаний на початку березня і вступить в силу через місяць, тобто у квітні”, – припустив Железняк.
Нагадаємо, 30 січня Кабінет Міністрів України, як суб’єкт законодавчої ініціативи, зареєстрував у Верховній Раді України проєкт Закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку”.
- Омбудсман Дмитро Лубінець закликав депутатів проголосувати за законопроєкт про мобілізацію у першому читанні після наради з главою Міноборони Рустемом Умєровим. Раніше він заявив, що оновлений проєкт закону містить антиконституційні норми, зокрема, стосовно обов’язку реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного.
- Рустем Умєров розповів, що у законопроєкті, що має на меті регулювати мобілізацію, демобілізацію, відстрочку та соціальний захист, зазначено, що нині військовослужбовці зможуть отримати відпочинок чи часткове звільнення. Натомість про повну демобілізацію може мовитися виключно після закінчення війни.
Запорізька атомна електростанція цього тижня втратила зв’язок приблизно на 12 годин, що стало найбільш тривалим таким інцидентом від початку повномасштабного вторгнення.
28 травня президент Володимир Зеленський повідомив, що Швеція надасть Україні майже 400 мільйонів доларів в межах пакету військової допомоги.
Верховна Рада України 28 травня ратифікувала угоду про отримання кредиту Євросоюзу на €90 млрд та підтримала зміни до бюджету, котрі передбачають рекордне збільшення оборонних видатків.
Рада ЄС схвалила сьомий транш у межах європейського програми Ukraine Facility, що передбачає виплати Україні до 50 млрд євро у 2024-2027 роках.
Українська сторона продемонструвала європейським дипломатам окремі елементи російського ракетного комплексу “Орєшник”, що містить російські та білоруські компоненти, закликавши посилити санкційний тиск та обмежити доступ до іноземних складових.