ВР у першому читанні підтримала урядовий законопроєкт про мобілізацію
Джерело: народні депутати України Ярослав Железняк та Олексій Гончаренко
В середу, 7 лютого, Верховна Рада України підтримала в першому читанні урядовий законопроєкт №10449 про посилення мобілізації.
За нього проголосували 243 депутати.
“Я і більшість колег по фракції НЕ голосували. Законопроєкт прийнято без пропозицій комітету”, – наголосив Железняк.
Своєю чергою, нардеп Олексій Гончаренко зазначив, що також голосував “проти”.
“Я голосував проти! Не погоджуюсь з багатьма пропозиціями! Зокрема по строках демобілізації! ОПЗЖ в повному складі проголосувало за законопроєкт про мобілізацію”, – написав він.
До законопроєкту ще будуть вносити правки протягом 14 днів, до 21 лютого, після чого відбудеться друге читання.
“Тобто найбільш ймовірно буде прийнято законопроєкт в цілому в останній тиждень лютого, підписаний на початку березня і вступить в силу через місяць, тобто у квітні”, – припустив Железняк.
Нагадаємо, 30 січня Кабінет Міністрів України, як суб’єкт законодавчої ініціативи, зареєстрував у Верховній Раді України проєкт Закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку”.
- Омбудсман Дмитро Лубінець закликав депутатів проголосувати за законопроєкт про мобілізацію у першому читанні після наради з главою Міноборони Рустемом Умєровим. Раніше він заявив, що оновлений проєкт закону містить антиконституційні норми, зокрема, стосовно обов’язку реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного.
- Рустем Умєров розповів, що у законопроєкті, що має на меті регулювати мобілізацію, демобілізацію, відстрочку та соціальний захист, зазначено, що нині військовослужбовці зможуть отримати відпочинок чи часткове звільнення. Натомість про повну демобілізацію може мовитися виключно після закінчення війни.
2 червня Генеральний секретар НАТО Марк Рютте наголосив, що всі країни-члени НАТО погодилися щодо членства України, додавши, що це не може бути частиною переговорів між Києвом і Москвою.
Атака дронів СБУ на бази стратегічної авіації Росії викликала гнів і занепокоєння серед кремлівських посадовців щодо вразливості флоту стратегічної авіації, здатної нести ядерну зброю, повідомляють джерела, наближені до керівництва РФ.
Український оборонно-промисловий комплекс (ОПК) має змогу виготовляти до 10 мільйонів безпілотників щороку, запевнив заступник міністра оборони Олександр Козенко під час виступу на безпековому форумі “Діалог Шангрі-Ла” у Сінгапурі.
У переданому Києву меморандумі російська сторона наполягає на міжнародному визнанні чотирьох областей і Криму, нейтралітеті України та надання статусу російській мові. Примітно, що у тексті меморандуму є також вимога щодо обмеження чисельності ЗСУ.
Згідно з даними аналітиків, ситуація на півночі Сумщини продовжує ускладнюватися через постійний тиск російських військ і великої кількості піхоти. Сили оборони відзначають, що після ураження скупчення противника, їм вдається дуже швидко відновити штурмові групи.