Вручення «нобелівок» з фізики та хімії викликали дискусії про домінування Google в сфері ШІ
Джерело: Reuters
Цього тижня вручення Нобелівських премій з хімії та фізики викликало дискусії щодо домінування компанії “Google” у сфері штучного інтелекту та визнання досягнень у галузі інформатики. Google є лідером у дослідженнях ШІ, але зазнає конкуренції з боку Microsoft і OpenAI, а також посиленого контролю регуляторів США.
Співзасновник підрозділу Google DeepMind Деміс Хассабіс та його колега Джон Джампер отримали Нобелівську премію з хімії разом із біохіміком Девідом Бейкером за роботу з розшифровки білкових структур. Днем раніше ексдослідник Google Джеффрі Хінтон отримав Нобелівську премію з фізики за попередні відкриття в машинному навчанні разом з американським ученим Джоном Хопфілдом.
Професорка комп’ютерних наук Венді Холл зазначила, що відсутність Нобелівської премії з інформатики спотворює ситуацію, а присудження Хінтону премії з фізики виглядає сумнівно, хоча його робота й заслуговує на визнання. Подібну думку висловив і професор математики Ноа Гіансіракуза, який вважає, що досягнення Хінтона не можна вважати внеском у фізику.
Категорії Нобелівських премій були визначені у заповіті Альфреда Нобеля, а пізніше заснували премію з економіки. Зараз триває обговорення щодо можливого розпаду компанії Google через її монопольне становище на ринку.
Сам Хінтон, який залишив Google у 2023 році через свої побоювання щодо розвитку ШІ, попередив про потенційні небезпеки цих технологій. Він зазначив, що немає простого рішення для запобігання загрозам, пов’язаним зі штучним інтелектом.
Дискусії щодо Нобелівських премій цього тижня акцентували на труднощах для традиційних наукових установ у конкуруванні з великими технологічними компаніями, оскільки значну частину ресурсів останніх спрямовано на комерційні цілі, а не на наукові прориви.
- Нобелівську премію з фізіології та медицини за 2024 рік присуджено двом ученим – Віктору Амбросу та Гаррі Равкану, котрі відкрили мікроРНК та визначили їх роль у регуляції генів.
Адміністрація Дональда Трампа розглядає можливість радикального розширення річної квоти на прийом біженців, щоб надати притулок більшій кількості “білих мешканців” Південно-Африканської Республіки. За даними джерел, йдеться про додаткові 10 тисяч місць для етнічних африканерів, які, на думку президента, зазнають переслідувань.
Політична напруга через війну на Близькому Сході розколола європейську музичну спільноту. Цього року глядачі в Мадриді, Дубліні та Любляні не побачать фінал “Євробачення” у Відні, оскільки національні канали запровадили повний бойкот події через незгоду з політикою організаторів конкурсу.
Технологічний гігант Meta готується до масштабної оптимізації штату, плануючи звільнити близько 8000 співробітників наступного місяця. Керівництво компанії пояснює цей крок необхідністю вивільнення ресурсів для безпрецедентних інвестицій у розробку штучного інтелекту, сума яких цьогоріч сягне 135 мільярдів доларів.
Рішення італійського уряду використовувати албанську територію для фільтрації мігрантів визнано правомірним з точки зору права ЄС. Це створює важливий прецедент для всієї Європи, оскільки Німеччина та Нідерланди вже розглядають можливість впровадження аналогічних “зовнішніх хабів” до кінця року.
Організація Об’єднаних Націй ініціювала розробку плану подальшої присутності в Лівані через наближення терміну закінчення мандату миротворчих сил UNIFIL. Попри небезпеку перебування у зоні активних бойових дій, офіційний Бейрут наполягає на збереженні міжнародного контролю для стримування ескалації.