Вступ Швеції до НАТО та придбання Туреччиною F-16 повинні розглядатися окремо – Ердоган
Джерело: Reuters
10 вересня президент Туреччини Таїп Ердоган повідомив, що Адміністрація президента США Джо Байдена пов’язує продаж винищувачів F-16 Туреччині з ратифікацією заявки Швеції на членство в НАТО, і це “серйозно засмучує” Анкару.
Виступаючи на пресконференції після саміту G20 в індійській столиці Нью-Делі, Ердоган зауважив, що у нього відбулася зустріч із Байденом, на якій сторони обговорили передачу F-16 Туреччині.
За словами Ердогана, Байден пов’язав постачання F-16 і дії Туреччини стосовно ратифікації заявки Швеції на вступ до НАТО.
Такий підхід нас серйозно засмучує, – прокоментував він.
Туреччина, яка була головною перешкодою на шляху Швеції до НАТО, у жовтні 2021 року попросила дозвіл на придбання F-16 на 20 мільярдів доларів.
Згодом, на саміті НАТО у липні, Ердоган погодився направити заявку Швеції на вступ до турецького парламенту для ратифікації.
Затим радник з національної безпеки США Джейк Салліван заявив, що Вашингтон продовжить передачу F-16 Туреччині після консультацій з Конгресом.
Одначе, нині терміни як транзакції F-16, так і “зеленого світла” на вступ Швеції до Альянсу залишаються невизначеними.
Стокгольм нещодавно висловив сподівання, що турецькі законодавці ратифікують заявку на вступ до НАТО у жовтні, як було домовлено на саміті НАТО в липні.
Швеція та Фінляндія минулого року подали заявки на вступ до Північноатлантичного альянсу після вторгнення РФ в Україну. Членство Фінляндії було закріплено у квітні, водночас заявку Швеції все ще стримують Туреччина та Угорщина.
Міністр закордонних справ Туреччини заявив, що Анкара і Будапешт тісно співпрацюють у цьому питанні.
- 9 липня Таїп Ердоган та глава США Джо Байден обговорили заявку Швеції на членство в НАТО.
- Країни НАТО погодили скасування Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ) для України.
- 10 липня глава НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Туреччина погодилася підтримати заявку Швеції на вступ до НАТО.
Віцепрезидент США Джей Ді Венс спробував запобігти трансатлантичному конфлікту, заявивши, що не мав на меті образити Велику Британію чи Францію, коли сказав, що мир в Україні навряд чи буде забезпечений “якоюсь випадковою країною, яка не воювала 30 або 40 років”.
У ніч на 4 березня Сили безпілотних систем ЗСУ у взаємодії з іншими складовими Сил оборони уразили низку важливих об’єктів російського агресора.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв припинити фінансування американських навчальних закладів, де відбуваються “незаконні” протести, а також депортувати та заарештувати студентів, які беруть участь у таких акціях.
Сербські опозиційні депутати кинули димові шашки і сльозогінний газ у парламенті на знак протесту проти уряду і на підтримку студентів-демонстрантів, а один із законодавців отримав інсульт.
Рішення президента Трампа припинити всю військову допомогу Україні є останнім кроком у низці дій, які можна було б знайти в особистому списку Путіна, відзначає оглядач Axios Дейв Лоулер.