Втрати росіян: за добу ліквідовано ще 650 окупантів

Джерело: Генштаб ЗСУ

В Україні триває 767-ма доба повномасштабної війни з РФ. За цей час українські захисники вбили та поранили понад 442 тисячі російських окупантів.

За інформацією Генштабу, станом на 31 березня 2024 року, орієнтовні втрати російської армії в Україні становлять:

особового складу ‒ близько 442170 (+650),
танків ‒ 6966 (+15) од,
бойових броньованих машин ‒ 13304 (+20) од,
артилерійських систем – 11050 (+44) од,
РСЗВ – 1023 (+0) од,
засоби ППО ‒ 743 (+7) од,
літаків – 347 (+0) од,
гелікоптерів – 325 (+0) од,
БПЛА оперативно-тактичного рівня – 8731 (+30),
крилаті ракети ‒ 2048 (+2),
кораблі /катери ‒ 26 (+0) од,
підводні човни – 1 (+0) од,
автомобільної техніки та автоцистерн – 14717 (+47) од,
спеціальна техніка ‒ 1823 (+9).

Також протягом минулої доби авіація Сил оборони завдала ударів по 4 зенітно-ракетних комплексах та 11 районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки противника.

Підрозділами ракетних військ завдано ураження по 4 радіолокаційних станціях, 1 пункту управління, 1 району зосередження особового складу, 4 засобах протиповітряної оборони та 1 артилерійському засобу ворога.

У ніч на 30 березня російські війська випустили по Україні понад десяток ударних безпілотників. Більшість було збито.

Перший транш кредиту ЄС для України більше не включатиме 5,9 мільярда євро оборонного фінансування виробництва безпілотників, а натомість покриє 3,2 мільярда євро бюджетної підтримки.

Вже цього місяця Данія передасть Україні 15 000 далекобійних артилерійських пострілів. Партнери зреагували на запит Києва та переспрямували частину фінансування з боєприпасів короткої дальності на далекобійні артилерійські рішення.

Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков заявив, що наказ головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про обов’язкову ротацію військових після 60 діб на позиціях у більшості випадків не виконується. Такий висновок зробили за результатами розгляду скарг військовослужбовців.

У Кремлі обговорюють можливість нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми у вересні. Причиною називають нестачу особового складу на фронті та зниження темпів набору контрактників.

Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.