Втрати ворога: за добу ліквідовано майже 1200 окупантів
Джерело: Генштаб ЗСУ
В Україні триває 634-та доба повномасштабного російського вторгнення. За цей час українські захисники ліквідували більш як 318 тисяч російських армійців.
За повідомленням Генштабу, станом на 19 листопада 2023 року орієнтовні втрати російської армії у широкомасштабній війні з Україною становлять:
- особового складу ‒ близько 318570 (+1190),
- танків ‒ 5435 (+13) од,
- бойових броньованих машин ‒ 10166 (+25) од,
- артилерійських систем – 7744 (+18) од,
- РСЗВ – 898 (+2) од,
- засоби ППО ‒ 588 (+2) од,
- літаків – 323 (+0) од,
- гелікоптерів – 324 (+0) од,
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 5755 (+29),
- крилаті ракети ‒ 1563 (+0),
- кораблі /катери ‒ 22 (+0) од,
- підводні човни – 1 (+0) од,
- автомобільної техніки та автоцистерн – 10120 (+29) од,
- спеціальна техніка ‒ 1096 (+6).
Також Букви повідомляли, що за тиждень спецпризначенці Центру спеціальних операцій “А” Служби безпеки України ліквідували 184 окупанта та знищили 152 одиниці російської техніки.
- Сили протиповітряної оборони вразили на території Києва та на підступах до столиці близько десятка ворожих цілей під час нічної атаки російських дронів.
4 червня президент Володимир Зеленський оприлюднив відкритий лист до глави Росії Володимира Путіна, у якому заявив про готовність до переговорів щодо завершення війни та припинення вогню.
Президент Володимир Зеленський заявив, що українська розвідка має дані про наміри Росії продовжувати війну проти України щонайменше до 2028 року та розглядає можливість втягування в конфлікт Білорусі.
4 червня, під час зустрічі з керівниками міжнародних інформаційних агентств, глава РФ Володимир Путін зроби низку суперечливих заяв, зокрема розповідаючи про наступ російських військ по всій лінії фронту, готовність вдарити “Орєшником” по міській інфраструктурі та водночас закликаючи Україну до переговорів “на основі компромісів”.
Єврокомісар із внутрішніх справ Магнус Бруннер заявив, що ініціативу окремих країн ЄС стосовно виключення українських чоловіків призовного віку з переліку осіб з програми тимчасового захисту, підтримує насамперед Україна.
Усі члени Європейського Союзу домовилися розпочати переговори з Україною та Молдовою щодо відкриття першого кластера у межах процесу вступ до блоку.