Вучич не підписав декларацію саміту в Одесі через санкції проти РФ

Джерело: пресслужба президента Сербії

Президент Сербії Александар Вучич пояснив, що не підписав декларацію саміту “Україна – Південно-Східна Європа” через вимогу посилення санкцій проти Росії.

Спільну декларацію саміту підписали лідери Молдови, Чорногорії, Румунії, Болгарії, Хорватії, Греції, Албанії, Північної Македонії та Словенії.

У спільній заяві учасники саміту засудили жорстоку агресивну війну Росії проти України, водночас підтвердили свою відданість підтримці України “стільки, скільки буде потрібно” та закликали всі держави утриматися від допомоги військовим зусиллям РФ.

Декларація містить заклики до запровадження додаткових санкцій проти росіян, виведення російських військ з усієї території України, підтримки членства України в ЄС і НАТО, а також створення спеціального трибуналу.

Президент Сербії Александар Вучич згодом заявив, що ніхто не тиснув на нього щодо підписання декларації. За його словами, він не міг підписати документ, в якому міститься заклик до санкцій проти Росії, оскільки це було б на шкоду його країні та політиці, яку він проводить.

Зауважимо, Вучич заявив, що його країна готова відбудувати одне або два українських міста чи невеликого регіони, аби засвідчити підтримку Україні. Він запевнив, що Україна може розраховувати на Сербію в питанні гуманітарної сфери, а також політичної підтримки та територіальної цілісності. Глава Сербії вперше відвідав Україну з початку повномасштабного нападу РФ.

Втім, у січні Вучич заявив, що не буде вводити санкції проти Росії чи “інших друзів”.

Я не буду вводити санкції ні проти Росії, ні проти інших друзів, – сказав він на мітингу в місті Ягодина.

Глава Сербії додав, що “матиме братерські та дружні стосунки” з Росією та Китаєм. Крім того, він анонсував найближчими днями розмову з очільником Кремля Володимиром Путіним, щоб вирішити ситуацію щодо санкцій США щодо сербської нафтової промисловості.

Також у квітні Сполучені Штати Америки втретє відтермінували санкції проти компанії “Нафтна индустрија Србије” (NIS). Мажоритарний пакет акцій NIS належить російським “Газпром нєфть” і “Газпром”.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.