Вучич не підписав декларацію саміту в Одесі через санкції проти РФ

Джерело: пресслужба президента Сербії

Президент Сербії Александар Вучич пояснив, що не підписав декларацію саміту “Україна – Південно-Східна Європа” через вимогу посилення санкцій проти Росії.

Спільну декларацію саміту підписали лідери Молдови, Чорногорії, Румунії, Болгарії, Хорватії, Греції, Албанії, Північної Македонії та Словенії.

У спільній заяві учасники саміту засудили жорстоку агресивну війну Росії проти України, водночас підтвердили свою відданість підтримці України “стільки, скільки буде потрібно” та закликали всі держави утриматися від допомоги військовим зусиллям РФ.

Декларація містить заклики до запровадження додаткових санкцій проти росіян, виведення російських військ з усієї території України, підтримки членства України в ЄС і НАТО, а також створення спеціального трибуналу.

Президент Сербії Александар Вучич згодом заявив, що ніхто не тиснув на нього щодо підписання декларації. За його словами, він не міг підписати документ, в якому міститься заклик до санкцій проти Росії, оскільки це було б на шкоду його країні та політиці, яку він проводить.

Зауважимо, Вучич заявив, що його країна готова відбудувати одне або два українських міста чи невеликого регіони, аби засвідчити підтримку Україні. Він запевнив, що Україна може розраховувати на Сербію в питанні гуманітарної сфери, а також політичної підтримки та територіальної цілісності. Глава Сербії вперше відвідав Україну з початку повномасштабного нападу РФ.

Втім, у січні Вучич заявив, що не буде вводити санкції проти Росії чи “інших друзів”.

Я не буду вводити санкції ні проти Росії, ні проти інших друзів, – сказав він на мітингу в місті Ягодина.

Глава Сербії додав, що “матиме братерські та дружні стосунки” з Росією та Китаєм. Крім того, він анонсував найближчими днями розмову з очільником Кремля Володимиром Путіним, щоб вирішити ситуацію щодо санкцій США щодо сербської нафтової промисловості.

Також у квітні Сполучені Штати Америки втретє відтермінували санкції проти компанії “Нафтна индустрија Србије” (NIS). Мажоритарний пакет акцій NIS належить російським “Газпром нєфть” і “Газпром”.

Уряд Південної Кореї передбачив у бюджетному запиті на 2027 рік $100 млн допомоги Україні. Кошти планують спрямувати через трастовий фонд НАТО, гуманітарні програми та програму підтримки країн, постраждалих від збройних конфліктів. Це рішення пов’язане з обіцянкою президента Лі Чже Мьона надати Україні комплексну допомогу на $100 млн, яку він оголосив у липні.

Російські атаки на промислові підприємства, енергетичну інфраструктуру та логістичні мережі дедалі сильніше тиснуть на економіку України. Зупинка металургійних потужностей і проблеми з експортом зерна скорочують доходи країни та посилюють дефіцит державного бюджету.

Рада Європейського Союзу продовжила на два роки, до 15 листопада 2028 року, мандат військової місії EUMAM, котра займається підготовкою українських військовослужбовців. На цей період місії виділили майже 300 млн євро.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пов’язав підтримку семирічного бюджету Євросоюзу з готовністю всіх держав-членів фінансово допомагати Україні у 2027 році та надалі. Берлін вимагає спільних зобов’язань щодо покриття фінансового дефіциту Києва, який наступного року оцінюють у €70 млрд.

Після чотирьох з половиною років російської окупації 68-річний Сергій залишив Олешки під час евакуації 30 жовтня та возз’єднався з дружиною Ларисою, котра виїхала до Великої Британії ще у 2022 році.