Сербія оголосила про розірвання контрактів на російське озброєння
Джерело: The Moscow Times
Начальник Генерального штабу Сербії Мілан Мойсилович повідомив, що Сербія розірвала низку контрактів на постачання російського озброєння. Причиною такого рішення стали санкції проти РФ.
Росія продовжує втрачати ринок озброєння Сербії — однієї з небагатьох країн Європи, котра не приєдналася до санкцій проти Москви та з радянських часів закуповувала зброю в Росії.
Коли мовиться про постачання озброєння з Російської Федерації, то на цей момент це фактично неможливо, — заявив Мойсилович. — Ми намагаємося знайти рішення через дипломатичні канали. Деякі контракти зупинили, інші відтермінували в очікуванні нормалізації міжнародної ситуації.
За словами Мойсиловича, сербська армія все ще може закуповувати запчастини до техніки радянського та російського виробництва, оскільки їх виготовляють за ліцензією в багатьох країнах. Проте нову техніку з Росії отримати вже неможливо.
У серпні 2024 року Сербія відмовилася від придбання нової партії російських винищувачів, про що вела перемовини з 2021 року. Натомість Белград придбав 12 французьких Rafale за 2,7 млрд євро, які замінять застарілий парк російських МіГ-29.
Мойсилович визнав, що ця угода стане початком масштабної реорганізації військово-повітряних сил країни, адже знадобиться перепідготовка пілотів, модернізація інфраструктури та інші підготовчі заходи. Французькі винищувачі, за словами генерала, забезпечать сербські ВПС необхідними можливостями в довгостроковій перспективі.
Проблеми з експортом російської зброї зачепили не лише Сербію, але й Індію — одного з найбільших клієнтів Кремля з радянських часів. Нью-Делі відмовився від планів спільної розробки вертольотів і винищувачів із Росією, а також від пропозиції орендувати атомний підводний човен.
За даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), частка Росії в імпорті озброєння Індією знизилася з 76% у 2009–2013 роках до 36% у 2019–2023 роках. Це найнижчий показник з 1960-х років.
- Сербія до 2027 року планує завершити усі “складні реформи”, необхідні для вступу країни до ЄС, заявив глава МЗС Марко Джурич після зустрічі з Верховним представником Європейського союзу з міжнародних справ та безпеки Жозепом Боррелем.
У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.
Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.
Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.
Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.
Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.