Вихід Росії з зернової угоди, імовірно, посилить відсутність продовольчої безпеки в Африці – британська розвідка
Джерело: Twitter міноборони Великої Британії
На думку британських розвідників, вихід РФ з “Чорноморської зернової ініціативи” та наслідки російсько-української війни загалом майже напевно посилять відсутність продовольчої безпеки в Африці принаймні на наступні два роки.
Фахівці зауважили, що 27 липня у російському Санкт-Петербурзі відбулась конференція Росії та Африки.
Розвідники наголосили, що на конференції були присутні очільники 17 африканських країн, тоді як на минулій такій конференції РФ відвідали 43 глави держав Африки.
Конференція відбулась через 10 днів після того, як Росія відмовилась продовжувати зернову угоду, завдяки якій з України до Африки експортували 30 000 000 тонн зерна, забезпечуючи необхідне харчування для держав, включаючи Ефіопію, Кенію, Сомалі та Судан.
Окрім прямого зриву поставок, блокада України Росією також спричиняє зростання цін на зерно.
“Наслідки війни в Україні майже напевно посилять відсутність продовольчої безпеки в Африці принаймні на наступні два роки”, – резюмували у розвідці.
- Світові ціни на зерно можуть зрости на 15% після того, як Росія вийшла з угоди “Чорноморської зернової ініціативи”, завдяки якій Україна безпечно транспортувала зерно Чорним морем.
Москва готова до мирних переговорів з Україною на основі так званих “Стамбульських домовленостей”, заявив глава РФ Володимир Путін.
Під час саміту G7, президент США Дональд Трамп був “надзвичайно вражений та сповнений ентузіазму” через результати далекобійних атак України по цілях углиб території Росії. Також глава Білого дому погодився на посилення санкцій проти російського енергетичного сектору.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва більше не вважає США “об’єктивним посередником” у контексті війни проти України та звинуватив Вашингтон у посиленні тиску на Росію.
В Україні стартував перший етап трансформації Сил оборони, у межах якого запровадили нові мотиваційні контракти для військовослужбовців і цивільних.
Росія розглядає можливість імпорту бензину та дизельного пального, а також запровадження субсидій для стримування цін на тлі дефіциту, спричиненого українськими ударами по нафтопереробних заводах.