Виконання російського романсу від українки – про концерт нідерландського оркестру в ОАЕ

Риторика про те, що “мистецтво поза політикою”, активно поширилась ще у 2014 році, коли певна частина представників нашого мистецтва продовжила працювати на дві аудиторії: українську та російську. Однак, вже з розгортанням повномасштабної війни, більшість українців зрозуміли, що коли йдеться про співпрацю з країною, яка чинить політику тотальної війни – мистецтво не може бути нейтральним. Не може бути “поза”. Адже передусім Росія веде війну проти України не лише задля територій, населення чи природних ресурсів. Це війна проти нашої культури, мови, ідентичності, історії, права на власний геополітичний вибір. Тож, сьогодні, на увесь світ ми продовжуємо розвінчувати міфи російської пропаганди, доводячи право на власну самобутність й заперечуючи будь-який російський бекграунд щодо себе.

До редакції Букв звернулась Інна Свічкар – українка, яка вже 6 років проживає в Об’єднаних Арабських Еміратах. У своєму зверненні Інна повідомила про концерт нідерландського диригента і скрипаля Андре Ріє з оркестром The Johann Strauss Orchestra, що відбувся 9 березня 2024 року в Абу-Дабі. Зазначено, що одна з частин концерту передбачає, що Андре запрошує по черзі на сцену виконавців оркестру з різних країн, виголошуючи короткий вступ про них. Власне, серед солістів оркестру – українка за походженням, співачка Анна Рекер, яка під час свого виступу виконала дві композиції: українську “Ніч яка місячна”, а також російський романс “Дорогой длинною”. Як наголошує Інна, це стало своєрідним відсиланням до наративу про те, що музика об’єднує всіх, незалежно від національності й інших характеристик. Також зазначено, що протягом двох років повномасштабного вторгнення, оркестр обʼїздив понад 20 країн з концертами, що несуть згаданий меседж. Більше про першочергове позиціювання концерту й те, як змінювалась ця риторика вже під час заходу – Інна розповідає в коментарі для Букв.

Фото: особистий архів Інни

– Інно, насамперед можете трішки розповісти про себе. Цікавить, чи на заході Ви були безпосередньо лише глядачкою, чи відвідали його з конкретною культурною місією?

– Квитки на концерт Andre Rieu були подарунком мені на свято, тож на івент я йшла саме як глядач. Знала лише те, що ці виступи є дуже популярними по всьому світу, майже кожного разу зали заповнені повністю. Так сталося і на концерті 9 березня в Абу-Дабі, де організатори заявили про близько 12 тисяч глядачів.

– Власне, хочу детальніше уточнити щодо самого концерту. Я правильно розумію, що його позиціонують як культурний захід, без будь-якого глобального й тим більше політичного підтексту? Чи все-таки були зазначені конкретні меседжі?

– Так, все вірно. Це повністю культурний захід. В анонсах організатори роблять акцент на тому, що виступ буде незабутнім для глядачів будь-якого віку, статі тощо. Також багато людей йдуть на концерт через виступи нідерландської співачки Емми Кок, яка є неймовірно популярною зараз. Очікування були – просто насолодитися музикою у виконанні оркестру The Johann Strauss Orchestra.

– Можете більше розповісти про програму заходу? Зокрема, які композиції виконували (чи мали вони певний підтекст), як звертались до глядачів, і якою була чітко сформована риторика цієї події?

– У першій частині програми виконувались класичні твори, наприклад частина з опери Турандот, яку співала Емма Кок. Після перерви Андре почав запрошувати на сцену почергово солістів із різних країн та представляти їх за країною походження, додаючи коротку історію нейтрального забарвлення. Так солістку з Греції було представлено історією про те, що він почув її неймовірний спів у барі, на який почали збиратись люди. Пісні були виконані рідною мовою цих співачок (іспанська, грецька).

Після цього Андре оголошує солістку Анну Рекер та говорить про те, що вона українка.

На фото: Анна Рекер

– Повернімось до промови Андре Ріє, а саме його представлення солістки Анни Рекер. Можете процитувати цей момент і, власне, як розгортались події далі? Чи запросили до слова саму Анну Рекер?

– Представлення Анни почалося з того, що Андре оголосив, що вона – українка. Історія продовжилася наступними словами: «Батьки Анни – українка та росіянин, які кохають одне одного, попри кордони. Це ще раз доводить, що музика обʼєднує людей, попри все. Анна попросила виконати пісню її батьківщини». На сцену виходить Анна Рекер і починає виконання пісні «Ніч яка місячна», українці в залі дуже активно підтримують її в фіналі. Вона завершує виконання і збирається йти зі сцени, проте Андре просить її повернутись назад, що вона і робить. 

Відтак починається виконання другої пісні, яка з перших секунд шокує всіх присутніх на заході українців – «Єхалі на тройкє с бубєнцами». Це виконання було набагато жвавіше, інші глядачі в залі активно підтримували його (особливо росіяни, які були в захваті від того, що відбувалося). Анну не запрошували до слова, окрім виконання самих пісень. Виконання російської пісні українкою та наратив про те, що українці та росіяни можуть бути обʼєднані музикою після 10 років війни та двох років повномасштабного вторгнення – були просто приголомшливими. У той час, коли українці по всьому світу намагаються донести до представників інших країн свою національну ідентичність та думку про те, що ми ніколи не були й не будемо одним чи братнім народом, такі вислови та ситуації виглядають досить цинічно. 

– Скажіть, якими були представлення й виступи інших виконавців оркестру? Порівнюючи, чи можемо ми говорити, що це саме спекуляція на російсько-українській війні як на тому, що ніби “модно”?

– Виступи інших виконавців, наприклад солістки з Іспанії та з Греції, були досить нейтрально проанонсовані, без будь-яких політичних відтінків. Щобільше, після концерту, продивляючись записи на YouTube з їх виступів, стало зрозуміло, що таке представлення Анни Рекер відбувається постійно, в кожній країні виступу. Враховуючи, що тури – всесвітні, то їх налічується багато. Я не знаю, з якою метою це робиться саме у такий спосіб, але те, що аспект української культурної дипломатії тут представлено в абсолютно неактуальному та небезпечному світлі, це факт. Питання мети саме такого представлення українки залишається відкритим. 

– Не можу не запитати щодо безпосередньої присутності на заході росіян, адже Об’єднані Арабські Емірати – держава, де вони продовжують власну діяльність без будь-яких обмежень. Якими Ви відстежували їх настрої з приводу того, що відбувалось на сцені? 

– Обʼєднані Арабські Емірати є країною, яка толерантно та з повагою ставиться до представників абсолютно всіх національностей (а тут проживають представники більше ніж 200 країн). Andre Rieu з оркестром виступають з цією програмою по всьому світу, до кінця 2024 на їх сайті анонсовано концерти більше ніж у 20 країнах світу. Тобто глядачі в цих країнах дізнаються історію про те, що українці та росіяни можуть бути обʼєднані музикою та почують виконання української та російської пісні від українки.

Звичайно, що росіяни, почувши російську пісню, дуже активно підтримували її виконання. В Instagram після концерту можна було побачити багато публікацій з описом історії про «українку та росіянина, які люблять одне одного». Однак на перших секундах виконання цієї пісні Анною Рекер для українців концерт закінчився.

– Власне, я правильно розумію, що програму заходу, яку виконали в Абу-Дабі, також було представлено у понад 20-ти інших країнах вже під час повномасштабної війни? Звідси нерозуміння, чому про це стало відомим лише зараз…

– Так, ви праві. Судячи з офіційного ютуб-каналу Andre Rieu, ця програма – не нова і щобільше, 3 березня 2022 року, на момент розгортання повномасштабної війни, на каналі було опубліковано відео, де Анна співає «Ніч яка місячна» під акомпанемент російських музикантів з величезною балалайкою. Я не можу відповісти на запитання, чому це відбувається у такий спосіб… Хочеться вірити, що в майбутньому концертна програма може бути модернізована у той спосіб, щоб українка не виконувала російську пісню для всього світу. 

Посилання на відео, де Анна Рекер виконує «Ніч яка місячна» під акомпанемент російських музикантів: https://youtu.be/NveDG8CcQ-A?si=B5B0aTF8X36JHTAN.