Викрадені росіянами з херсонського музею прикраси відтворили на шовкових хустках

Джерело: пресслужба музею

Український бренд OLIZ в межах проєкту “Викрадене мистецтво” відтворив на хустках і твіллі власного виробництва зображення викрадених із Херсонського обласного краєзнавчого музею стародавніх коштовних прикрас.

“Сьогодні як ніколи важливо розповідати світові правду про злочини російських окупантів в Україні. Саме для цього був створений проєкт “Викрадене мистецтво” українського бренду OLIZ. У колекції шовкових виробів бренду з’явилися твіллі та хустки з зображенням викрадених з Херсонського обласного краєзнавчого музею стародавніх коштовних прикрас”, – йдеться у повідомленні.

Фото: Херсонський обласний краєзнавчий музей

Зазначається, що для відтворення на шовку були обрані золоті прикраси, знайдені на території Херсонської області. Вони відносяться до скіфської, сарматської та гуно-аланської культур.

В експозиції краєзнавчого музею дорогоцінні прикраси експонувалися на виставці “Музейні таємниці”. Саме ця експозиція стала першою жертвою російських варварів під час окупації Херсона. Під виглядом евакуації у жовтні 2022 року коштовності були викрадені та вивезені у напрямку окупованого Криму.

Творці проєкту “Викрадене мистецтво” вважають, що кожна хустка у колекції – це помічник у культурній дипломатії, який надає можливість розказати світові правду про втрачені українські скарби.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.