Виробник іграшок «Mattel» випустив першу незрячу Барбі

Джерело:The Independent

Виробник іграшок Mattel випустив першу незрячу Барбі в рамках свого постійного прагнення зробити бренд більш інклюзивним.

Компанія дебютувала з лялькою в рамках лінійки “Barbie Fashionistas”, яка має на меті дати дітям більше різноманітних ляльок для гри.

У комплекті з незрячою лялькою Барбі є біло-червона тростина та сріблясті сонцезахисні окуляри. Лялька одягнена в рожеву блузку з атласної тканини, фактурну спідницю, має яскраві контрастні застібки на верхній частині топу, які допоможуть дітям одягати іграшку.

Компанія “Mattel” співпрацювала з Американським фондом сліпих для розробки нової іграшки та організувала ігрові сесії зі незрячими та дітьми зі зниженим зором для тестування продукту. На упаковці Барбі також написано шрифтом Брайля, а погляд ляльки спрямований трохи вгору, щоб точно відобразити сліпоту.

Незряча Барбі – одна з багатьох іграшок для людей з інвалідністю, які випустила компанія Mattel, першою з яких була лялька в інвалідному візку у 2019 році.

Барбі також випускали з протезами кінцівок, а у 2023 році Mattel представила свою першу Барбі з синдромом Дауна.

Кріста Бергер, старша віцепрезидентка Barbie, сказала:

“Ми усвідомлюємо, що Барбі – це набагато більше, ніж просто лялька; вона уособлює самовираження і може створити відчуття приналежності”.

У лондонському Музеї дизайну в п’ятницю, 5 липня, відкрилась виставка, присвячена 65-річчю Барбі, на якій представлено 250 предметів зі світу Барбі.
Королеві Каміллі подарували ляльку Барбі, яка є її мініверсією.
Унікальну ляльку “Барбі”, що належала українській олімпійській чемпіонці з фехтування Ользі Харлан, продали на аукціоні за $10 400.

Я живу у домі, який збудували мої бабуся з дідусем. Тут мешкало три покоління моєї родини. Тут святкували весілля, народжувалися і помирали — все, як має бути у стінах, які є чимось більшим, ніж просто помешканням. Це дім, справжній дім, до якого повертаєшся, коли у великому світі за вікном не знаходиться сховку, щоб перебути бурі і незгоди. Мій дім далеко не ідеальний. Його спланував архітектор, який вочевидь прогулював лекції з практичності та базового розуміння, як функціонує життя на щодень: у нас більше коридорів та сходів, аніж того, що в плані називається житлова площа — парадний вхід взагалі виходить на північ, кухня крихітна, та й кімнатки не набагато більші, а до підвалу треба заповзати на пузі крізь крихітний отвір у підлозі під сходами — такі дива гнучкості нам уже не під силу, тому підвал відданий в оренду привидам трилітрових банок з квашеними помідорами, які там зберігаються, мабуть, з часів першого президенства Леоніда Кучми. Та я свій дім, не Кучму, все одно люблю.