Вища рада правосуддя звільнила суддю, в якої знайшли російське громадянство
Джерело: Radio Liberty
Вища рада правосуддя звільнила суддю Донецького окружного адміністративного суду Людмилу Арестову. Російський паспорт Арестова отримала на підставі так званого “договору про прийняття Криму до складу Росії” ще у 2014 році.
У Людмили Арестової проєкт “Схеми” знайшли паспорт РФ. За рішення звільнити суддю проголосували 13 членів ВРП.
У серпні дисциплінарна палата ВРП відсторонила Арестову від здійснення правосуддя та рекомендувала звільнити її. Після публікації розслідування громадська організація “Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан” подала скаргу на суддю Арестову.
Людмила Арестова заперечила наявність у неї російського паспорта. Однак “Схеми” знайшли підтвердження використання нею цього паспорта.
“Вища рада правосуддя вирішила звільнити суддю Донецького окружного адміністративного суду Людмилу Арестову з посади судді на підставі пункту 3 частини 6 статті 126 Конституції України”, – повідомив голова Вищої ради правосуддя Григорій Усик на засіданні 10 грудня.
Ще у липні 2023 року “Схеми” опублікували розслідування про те, що суддя Людмила Арестова, відповідно до витягу з автоматизованої системи “Роспаспорт”, є громадянкою РФ. Документ вказує, що російський паспорт Арестова отримала на підставі так званого “договору про прийняття Криму до складу Росії” у 2014 році, згідно з яким громадян України й осіб без громадянства, які на той момент постійно проживали на півострові, визнавали громадянами Росії – повідомляє джерело.
- Правоохоронці Австрії виявили та арештували майно, яким користувалися підозрювані учасники злочинної організації. Її очолював ексголова Фонду державного майна Дмитро Сенниченко. Зокрема, йдеться про автомобілі преміумкласу.
- В Україні провели спецоперацію, під час якої вдалося знешкодити групу осіб, що готувалися до замаху на сім’ю волонтерів у їхньому будинку. Зловмисники планували використати саморобні вибухові пристрої для здійснення нападу.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 2 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 164 бойові зіткнення.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.