WP: Україна заслуговує на членство в ЄС. Але потрібно попрацювати, щоб довести це

Джерело: The Washington Post

Важливими для неоімперських прагнень президента Росії Володимира Путіна стали події на Майдані Незалежності в Києві десять років тому. Десятки тисяч українських протестувальників приєдналися до того, що стало кривавим повстанням проти надзвичайно корумпованого, проросійського режиму в країні заради того, що тоді здавалося нездійсненною мрією – вступу України до Європейського Союзу. Розлючений бажанням Києва стати членом сім’ї західних держав, Кремль через кілька тижнів незаконно вдерся на український півострів Крим.

І хоча мрія України про вступ до ЄС залишається віддаленою – навряд чи до членства допустять країну, яка перебуває у стані війни – це вже не є нездійсненною мрією. Україна заслуговує на членство в ЄС, але їй ще потрібно попрацювати, щоб відстояти свою позицію.

Минулого року альянс із 27 країн, чиї фінансові, юридичні та регуляторні повноваження торкаються кожного аспекту європейських справ, оголосив Україну офіційним кандидатом на вступ. Політики в Брюсселі та на всьому континенті зараз сперечаються стосовно створення календарного плану членства України. Деякі пропонують 2030 рік як цільову дату; інші пропонують асоціацію без повного членства.

Перед тим, як Україна зможе приєднатися, під час переговорів необхідно буде вирішити низку складних проблем. У разі приєднання Україна стала б найбіднішою країною за ВВП на душу населення і однією з найбільших за чисельністю населення, а отже, мала б право на величезні субсидії від ЄС, особливо для сільського господарства, на додаток до законопроекту про відновлення після війни, який може досягти 1 трильйона доларів. Це було б гіркою пігулкою для деяких інших членів, які змагаються за ті самі кошти.

Одначе, критично важливо, щоб ЄС і особливо його найпотужніші члени, Німеччина та Франція, поставили за мету майбутнє членство України в ЄС. Не менш критичним є те, що жоден гравець не буде важливішим у просуванні цієї мети, ніж сама Україна.

Це означає, перш за все, що президент Володимир Зеленський має продемонструвати, що він є чимось більшим, ніж лідер воєнного часу,  що надихає завдяки своєму дару проникливого внутрішньодержавного та міжнародного спілкування. Йому також доведеться довести – українцям і зовнішньому світу – що він має управлінські здібності та рішучість запроваджувати незалежні, надійні та стійкі системи та державні інституції.

Ознакою прогресу в цьому відношенні була б більш агресивна боротьба проти корупції з олігархічним відтінком, якою Україна була сумно відома до повномасштабного вторгнення Росії. Президент Зеленський переміг на виборах у 2019 році завдяки антикорупційній платформі. Корупція також викликає постійний скептицизм щодо придатності країни для вступу до ЄС, найбільш ексклюзивного клубу континенту.

Попереду ще багато роботи. Пам’ятаючи про це, після низки скандалів у Міністерстві оборони, минулого тижня президент Зеленський відправив у відставку міністра оборони Олексія Резнікова – харизматичну фігуру, популярну серед західних союзників України. Особисто пан Резніков не був причетним до скандалів, пов’язаних із закупівлями. Але вони відбувалися у його відомстві, і його реакція на них була сприйнята половинчастою.

Його усунення стало позитивним меседжем про відповідальність. Його замінив Рустем Умеров, колишній інвестиційний банкір, який заслужив репутацію чесної людини на своїй попередній посаді голови Фонду державного майна України, в якому він керував українськими активами.

2 вересня українська влада також заарештувала одного з найвідоміших олігархів країни, який перебуває під слідством за шахрайство та відмивання грошей. Олігарх Ігор Коломойський, медіа- та банківський магнат, зіграв ключову роль у колишній кар’єрі Зеленського як комедійного телевізійного актора та в його успішній президентській кампанії. Одного з найбагатших людей в Україні, пана Коломойського підозрюють у розкраданні державних активів; Державний департамент наклав на нього санкції два роки тому за звинуваченням у корупції. Ключовою перевіркою готовності влади до відповідальності буде те, чи справді справа Коломойського потрапить до суду.

Президент Зеленський порушив кілька справ проти олігархів і стверджує, що корупція є формою державної зради. Цей меседж підтримується багатьма українцями, які вважають, що корупція підриває військові зусилля – не в останню чергу через розмивання підтримки на Заході, зокрема постачань зброї на десятки мільярдів доларів і бюджетної підтримки.

У довгостроковій перспективі, якщо корупція залишиться, це зменшить шанси України отримати членство в ЄС і, як тільки війна закінчиться, її надії на членство в НАТО. Вступ до цих організацій є важливим символом прагнення Києва стати повноцінною західною країною, вільною від радянського минулого. Саме ця перспектива спонукала Путіна до рішення розв’язати кровопролитне російське вторгнення. Це було б трагедією для українців і для Заходу, якби неправильні урядові дії і посадові злочини зрештою підірвали законні цілі України.

Президент Зеленський це чітко розуміє. Його слід оцінювати за його рішучістю продовжувати очищення від корупції, яке все ще потрібне Україні.

Триває 1236-та доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ у живій силі (вбиті та поранені) сягли понад мільйон осіб.

За оцінками аналітиків, російські комбіновані атаками дронами і ракетами спрямовані на підрив морального духу українців.

Президент США Дональд Трамп вперше планує передати Україні зброю, використовуючи президентські повноваження, якими активно користувався його попередник – Джо Байден, інформують обізнані джерела.

10 липня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у Римі оголосила про підписання нового пакету угод на €2,3 млрд з міжнародними та двосторонніми публічними фінансовими установами для підтримки відновлення України, що підтверджує непохитну відданість ЄС відбудові України та її європейському майбутньому.

Міністр оборони Великої Британії Джон Гілі, коментуючи ініціативу створення Коаліції охочих, підтвердив, що Лондон готовий направити свої війська до України для підтримки потенційного припинення вогню з Росією.