Як Фінляндія скорочує споживання ресурсів: досвід циркулярної економіки для України

Джерело: Міндовкілля

Фінляндія впроваджує циркулярну економіку, скорочуючи використання ресурсів та викиди СО₂. Як країні вдається скоротити екологічний слід і що з цього варто перейняти Україні.

На тижні відбувся п’ятий фінсько-український вебінар, у межах якого представники Міністерства охорони навколишнього природного середовища Фінляндії, інших органів влади та фінські компанії розповіли про те, як країна рухається до побудови циркулярної економіки.

Насамперед для країн ЄС це концепція, яка передбачає зменшення використання природних ресурсів.

За оцінками експертів, за минулі 50 років видобуток природних ресурсів у світі зріс втричі. Фінляндія є одним з найбільших “споживачів”. Так, у 2021 році кожен фін споживав 47 тонн природних ресурсів, тоді як середній показник по ЄС складає 15 тонн на людину. При цьому, в ЄС рівень рециклінгу становить 12%, а в Фінляндії – 4,5%. Відтак Фінляндія є однією з перших країн ЄС, яка встановила цільові показники зменшення споживання природних ресурсів.

Управління відходами фіни розглядають як чи не останній крок в побудові циркулярної економіки. На перших щаблях такі інструменти, як раціональний підхід до:

планування та проєктування виробів і продукції — з довшим терміном експлуатації, можливістю ремонту тощо;
виробничого процесу — мінімальне можливе використання енергії та необхідного матеріалу тощо;
використання виробів — зважений підхід до придбання товарів, їх довший термін використання, надання “другого життя” тощо.

Наприклад, такий інструмент, як повторне використання виробів, дуже широко застосовують у текстильній галузі Фінляндії. В середньому за рік кожен фін купує до 40 одиниць одягу. Кількість щорічних текстильних відходів в країні становить 92 млн кг. Це 16-17 кг на кожного мешканця. Обсяги продажу текстилю зростають, а це означає, що все більше одягу лежить у шафах не використаним. Його вартість експерти оцінюють в 6 мільярдів євро.

Один з інструментів для розв’язання проблеми — повторне використання. Експерти прогнозують, що частка секонд-хенду на загальному ринку буде зростати. Так, наприклад, у Фінляндії 64% представників покоління Z розпочинають свої закупівлі саме в магазинах секонд-хенду. Зі збільшенням рівня їх купівельної спроможності, зростатимуть і обсяги придбання такої продукції. Щобільше, за оцінками експертів, продовження терміну життя текстильного виробу на дев’ять місяців, знижує вуглецевий слід всієї галузі на 20-30%. Крім того, таке повторне використання текстилю може призвести до збільшення кількості робочих місць на 5 тисяч та понад 1,5 мільярда євро інвестицій у текстильну галузь.

На 95% можна знизити вуглецевий слід і у сфері будівництва шляхом повторного використання матеріалів. Як зауважується, у Фінляндії вже реалізуються відповідні пілотні проєкти — для будівництва нових будівель та облаштування вулиць. Зокрема у місті Тампере з розібраної навчальної установи та клініки отримали 42 тисячі цеглин, які вже використовують для будівництва нового житлового об’єкта. Іншу будівлю розібрали на залізобетонні плити, з яких звели житловий об’єкт та планують створити ще й промисловий комплекс.

Раніше ми повідомляли, що в Україні використовуватимуть підходи циркулярної економіки для відбудови. Мінінфраструктури вже вивчає існуючий міжнародний досвід та результати проведених наукових досліджень.

Зауважується, що переробка відходів містить сортування, обробку, виробництво та транспортування. Все це потребує значних фінансових вкладень. Тому, з боку держави мають бути розроблені відповідні економічні моделі, а також встановлені цільові показники переробки відходів від руйнувань та норми щодо обовʼязкового використання певного відсотка вторинної сировини в проектах відновлення.

Також наголошується, що за підтримки уряду Японії та Японського агентства з міжнародного співробітництва JICA Ukraine Office у відомстві вже реалізують пілотний проєкт з організації місця тимчасового зберігання та лінії переробки відходів від руйнувань на Київщині. Так, у межах проєкту, надалі розроблять план стосовно поводження з відходами від руйнувань, в якому також враховуватимуться й аспекти виготовлення продукції з переробленого ресурсу.

Японія приєднується до “зеленого” відновлення України через Механізм спільного кредитування (JCM).
За 1000 днів війни екологічна шкода, завдана воєнними діями, оцінюється приблизно в 71 млрд доларів. Внаслідок обстрілів та лісових пожеж в атмосферу додатково потрапили 180 млн тонн діоксиду вуглецю, повідомила міністерка захисту довкілля та природних ресурсів Світлана Гринчук під час Конференції ООН з питань зміни клімату (COP29) в Баку.
Голова Харківської облдержадміністрації Олег Синєгубов наголосив, що російські війська цілеспрямовано обстрілює лісові насадження Харківської області, викликаючи пожежі.
Під час конференції СОР28 очільник Міндовкілля України Руслан Стрілець і держсекретар з питань навколишнього середовища, харчування та сільських справ Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії Стів Барклі підписали меморандум про співпрацю у відновленні лісів та нацпарків.