Як не стати жертвою шахраїв та російської пропаганди: кіберполіція про фактчекінг

Джерело: Кіберполіція України

У Департаменті кіберполіції Національної поліції України розповіли, як не стати жертвою шахраїв й ворожої пропаганди та як перевіряти інформацію.

В умовах кібервійни зловмисники спотворюють новини та факти для досягнення власних цілей. Щоб не стати жертвою пропаганди чи шахраїв, необхідно переконуватися у правдивості інформації. У цьому контексті перевірка фактів або фактчекінг стає незамінним інструментом.

Фактчекінг (від англ. fact – факт та to check – перевіряти) – це процес перевірки достовірності фактів, інформації та тверджень, які поширюються в ЗМІ, соціальних мережах та інших медійних джерелах.

Цей інструмент використовується для:

виявлення неправдивої інформації та спростування фейкових новин, пропаганди та дезінформації;
підтвердження достовірності інформації для допомоги людям у прийнятті обґрунтованих рішень на основі фактів;
підвищення рівня прозорості медіапростору.

З розвитком інтернету з’явилася можливість масового і дуже швидкого розповсюдження інформації без перевірки її достовірності.

Це призвело до появи фейкових новин, маніпулятивних статей та спотворених фактів, що особливо небезпечно в умовах повномасштабної війни з Росією.

Окрім цього, зі зростанням впливу соціальних мереж загострилася проблема “інформаційних бульбашок”, коли люди оточені лише інформацією, яка підтверджує їхні власні погляди та переконання. Це явище може створювати ілюзію однакового мислення в групі людей і призводити до ізольованості від інших поглядів, зменшення різноманітності думок та навіть загострення конфліктів.

При цьому, люди схильні створювати навколо себе “інформаційні бульбашки”: блокують у соцмережах або не сприймають контент, який не відповідає їхнім уподобанням. Також вони активніше реагують і поширюють те, що відповідає їхнім інтересам і емоціям.

Алгоритми соцмереж підлаштовуються під такі бажання користувачів і з часом взагалі перестають пропонувати в стрічці альтернативні погляди. Так, подивившись кілька разів певний контент (наприклад, проросійські новини), алгоритми надалі активніше пропонуватимуть саме таку інформацію.

Як використовувати фактчекінг?

Користуйтеся першоджерелами під час перевірки інформації, звіряйтеся з офіційними ресурсами. Не поширюйте відомості, доки не впевнилися у їх правдивості.

Перевіряйте фото та відео на автентичність. Для цього, зокрема, можна скористатись сервісом пошуку зображень Google. Часто дезінформатори та шахраї використовують відредаговані фото для ілюстрації своїх фейкових публікацій.

З’ясуйте, чи не внесено певний ресурс Центром протидії дезінформації чи Службою безпеки України до списку інструментів поширення ворожої дезінформації.

Використовуйте ресурс “Кібер Брама“. Платформа містить практичні рекомендації та інструменти для захисту від кіберзагроз, фейків і дезінформації.

У Центрі протидії дезінформації попередили, що у мережі активізувалась шахрайська схема нібито від імені “Укрпошти”.
У кіберполіції попередили про нову шахрайську схему, за допомогою якої злочинці від імені держустанов вимагають гроші.
У месенджері WhatsApp поширюється нова шахрайська схема, мета якої – отримати доступ до акаунтів користувачів.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.