Як українці на окупованих територіях читають новини – дослідження
Джерело: дослідження USAID-Internews
USAID-Internews презентував щорічне дослідження “Українські медіа, ставлення та довіра у 2024 році”. У ньому, зокрема, йдеться і про те, як отримують інформацію мешканці тимчасово окупованих територій.
Доступ до інформації
Попри блокування інформації на територіях бойових дій та тимчасово окупованих територіях, доступ до неї нині залишається можливим. Найпопулярнішим джерелом інформації є Telegram-канали, проте спостерігається тенденція до зменшення кількості каналів, які переглядають, порівняно з початком повномасштабного вторгнення.
Для мешканців тимчасово окупованих територій характерним є використання двох мобільних телефонів – із міркувань безпеки: це дозволяє швидко скинути налаштування пристрою та видалити історію пошуку чи застосунків, а також сховати другий телефон. Для перегляду новин удома використовують ноутбуки. Перегляд телебачення та радіо є менш актуальним, що пов’язано як зі складністю доступу до українських частот, так і з меншою актуальністю цих девайсів.
Що читають
На тимчасово окупованих територіях українські джерела інформації заблоковано, але наразі це не є проблемою, бо всі знають шляхи доступу до необхідної інформації. На сьогодні у споживанні медіа немає одностайності – всі звертають увагу на місцеві новини, щоб бути в курсі побутових/ комунальних питань. Частина концентрується на політичних новинах, новинах фронту. Інша частина, навпаки, більше звертають увагу на закордонні новини, а українськими цікавляться меншою мірою.
Соцмережі як джерело новин
У соцмережах мешканці ТОТ, в основному, виступають пасивними читачами з міркувань безпеки. У Facebook вони можуть прочитати те, чим поділяться їхні друзі, але самостійно не підписуються на новинні ресурси. Також на тимчасово окупованих територіях нині майже не працює Viber, тому цим месенджером взагалі не користуються в контексті новин.
Ставлення до телемарафону
Мешканці тимчасово окупованих територій телемарафон переглядали одинично, на початку повномасштабного вторгнення. Тоді, на їх думку, цей формат був корисним і необхідним – не було інших альтернативних джерел швидкого отримання інформації. Зараз вони оцінюють телемарафон як незручний через великий обсяг інформації, повторення новин по колу та неструктурованість новин за тематичними блоками.
Довіра до українських і російських медіа
Наразі рівень довіри до українських медіа не можна вважати високим, проте він є вищим, ніж до російських медіа. На думку респондентів, існує потреба в незалежних медіа, оскільки новини висвітлюються в інтересах власника або держави. Опитувані вказують на перенасичення пропаганди в інформаційному просторі обох сторін та невідповідність очікуванням мешканців ТОТ як головні причини зниження довіри.
Попри принципову відмову опитуваних від споживання російських новин, ці новини все одно займають частину інфопростору мешканців ТОТ. Респонденти переважно вважають російські новини безглуздими та фантастичними, утім, регіональні канали, що модеруються російськими адміністраторами, можуть бути корисними у наданні актуальної та оперативної інформації в разі обстрілу, комунальних проблем, ярмарок та інших побутових питань.
- Офіс Президента України зазнав критики через підходи до медійної політики, які, на думку оглядачів, мають ознаки надмірного контролю над інформаційним полем. У статті “Детектор медіа” йдеться, що влада використовує медійні ресурси для просування власної позиції, а з іншого боку – обмежує доступ до висвітлення незалежним й опозиційним джерелам.
Україна в межах спеціального етапу обміну повернула 10 військовослужбовців, які вважалися зниклими безвісти. Про це повідомив президент Володимир Зеленський.
Українська видавнича асоціація звернулася до президента Володимира Зеленського із закликом скликати засідання Ради національної безпеки і оборони, присвячене стану книжкової галузі та відновленню критичної інфраструктури книговидання. Про це повідомив голова правління асоціації Артем Біденко.
Євгеній Хмара зустрівся з Головнокомандувачем Збройних сил Норвегії генералом Ейріком Крістофферсеном. Під час зустрічі сторони обговорили протидію російським повітряним атакам та подальшу оборонну співпрацю.
Європейська комісія схвалила 6,1 млрд євро на нові оборонні закупівлі для України. Кошти спрямують на системи протиповітряної та протиракетної оборони, ракети, боєприпаси та радари.
Триває 1643-тя доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ в Україні у живій силі (вбиті та поранені) перевищили 1,4 млн осіб.