Японія готується відновити роботу найбільшої АЕС у світі – через 15 років після «Фукусіми»

Джерело: The Guardian

Через 15 років після аварії на АЕС “Фукусіма-Даїті” Японія готується відновити роботу найбільшої у світі атомної електростанції – АЕС “Касівадзакі-Каріва”.

Станція розташована в префектурі Ніїґата на узбережжі Японського моря і має сім реакторів загальною потужністю 8,2 гігавата, чого достатньо для забезпечення електроенергією мільйонів домогосподарств. Вона не виробляє електроенергії з 2012 року – після масового зупинення реакторів у країні на тлі катастрофи 2011 року.

АЕС “Касівадзакі-Каріва” перебуває в управлінні Токійської електроенергетичної компаніі – оператора, який також відповідав за станцію “Фукусіма-Даїті” під час аварії. Тоді внаслідок землетрусу і цунамі сталося знеструмлення, розплавлення трьох реакторів і масова евакуація населення.

Компанія планує запустити реактор №6, що може збільшити постачання електроенергії до регіону Токіо приблизно на 2%. Запуск кілька разів відкладали через технічні перевірки, однак його очікують найближчим часом.

Відновлення роботи станції є частиною нової енергетичної стратегії Японії, яка передбачає повернення до атомної генерації для зменшення викидів і посилення енергетичної безпеки. До аварії на Фукусімі атомні електростанції забезпечували близько 30% електроенергії країни. Нині з 33 придатних до експлуатації реакторів працюють лише 14.

Водночас запуск АЕС викликає значний спротив на місцях. У радіусі 30 кілометрів від станції проживають близько 420 тисяч людей, які підлягали б евакуації у разі аварії. Опитування, проведене владою префектури Ніїґата наприкінці минулого року, показало, що понад 60% мешканців цієї зони вважають умови для запуску реактора недостатніми.

Занепокоєння також пов’язані з високою сейсмічною активністю регіону. У 2007 році поблизу станції стався землетрус магнітудою 6,8, який призвів до пошкоджень інфраструктури та автоматичного зупинення реакторів.

Плани запуску “Касівадзакі-Каріва” збігаються з тиском на владу Японії щодо подальшого переосмислення ролі атомної енергетики після Фукусіми. Критики вказують, що попри оновлені системи безпеки, ризики для населення залишаються, а довіра до атомної галузі повністю не відновлена.

У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.

Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.

Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.

Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.

Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.