Японія надасть $58 млн екстреної допомоги Україні
Джерело: Міністерство розвитку громад та територій України
27 лютого віцепрем’єр-міністр з відновлення, міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба та посол Японії в Україні Масаші Накагоме підписали дипломатичні ноти, що забезпечують надання гранту на близько $58 млн для реалізації четвертої фази Програми екстреного відновлення.
Фінансування від Уряду Японії передбачене для четвертої фази Програми екстреного відновлення, яку реалізує Японське агентство міжнародного співробітництва JICA (Japan International Cooperation Agency).
Сьогоднішній обмін нотами між урядами Японії та України відкриває можливості для підписання у майбутньому Грантової Угоди між Урядом України та JICA. Грантова підтримка Японії спрямована на забезпечення потреб державного сектору та реалізацію невідкладних і важливих заходів для покращення життя наших громадян. Її розмір становить 8,8 мільярда японських єн, що дорівнює близько 58 мільйонам доларів, — зазначив Кулеба.
Новий грант спрямують на:
- гуманітарне розмінування;
- енергетику;
- водопостачання;
- громадське здоров’я та безпеку;
- освіту;
- відновлення інфраструктури в регіонах.
Загалом Японія вже надала Україні 12 мільярдів доларів гуманітарної та фінансової допомоги. Спільно з японськими партнерами Міністерство розвитку громад і територій реалізує чотири спільні проєкти на загальну суму близько 700 мільйонів доларів. Це Програма екстреного відновлення (Фази 1, 2 та 3) та проєкт технічної допомоги “Проєкт з екстреного відновлення та реконструкції”.
Довідка. Першу Грантову угоду у межах Програми екстреного відновлення підписали 9 березня 2023 року. Вона передбачала надання Україні $172,75 млн на нагальні відновлювальні проєкти.
- Велика Британія надасть Україні близько 2 млрд фунтів стерлінгів на військову допомогу, а також на локалізацію виробництва озброєння в Україні.
- Європейський Союз виділяє 148 мільйонів євро на гуманітарну допомогу Україні та Молдові. Це фінансування спрямують на підтримку найбільш уразливих верств населення, які постраждали від наслідків війни.
Удари українських дронів по нафтових об’єктах у Росії на п’ятий рік розв’язаної Володимиром Путіним повномасштабної війни призвели до падіння переробки до найнижчого рівня майже за весь період його правління. У липні вона становила 3,6 млн барелів на добу, що є мінімумом з травня 2002 року.
3 серпня внаслідок російського удару по автозаправній станції у Широківській громаді, що на Дніпропетровщині, загинули троє осіб.
Суд призначив по 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна ще десятьом бойовикам, котрі воювали проти України у складі збройних формувань Росії.
3 серпня безпілотники атакували Краснодарський край РФ. Один зі збитих БпЛА упав на пляж в Архипо-Осипівці під Геленджиком. Російська влада заявила про шістьох загиблих внаслідок падіння уламків.
У Білорусі вже до кінця року планують сформувати два батальйони з артилерією та ППО поблизу українського кордону. Можливі загрози оцінив речник Держприкордонслужби України Андрій Демченко.