ЄС обмежує участь Угорщини в переговорах через ризик витоку даних до РФ
Джерело: Politico
Європейський Союз обмежує доступ Угорщини до частини конфіденційних матеріалів, а також дедалі частіше проводить переговори у вузьких форматах. Причиною стали побоювання, що інформація може потрапляти до Росії.
За словами п’ятьох європейських дипломатів і посадовців, нині ЄС не планує офіційної реакції на нові звинувачення, зважаючи на можливий вплив на парламентські вибори в Угорщині, які мають відбутися 12 квітня.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що підозри щодо витоку інформації існують уже тривалий час. “Новина про те, що люди Орбана інформують Москву про засідання Ради ЄС у найменших деталях, не має нікого дивувати. Ми давно мали такі підозри. Саме тому я беру слово лише за крайньої потреби й кажу рівно стільки, скільки потрібно”, – написав він у соцмережі X.
Раніше The Washington Post повідомила, що уряд Віктора Орбана підтримував контакти з Москвою протягом повномасштабної війни в Україні. За даними видання, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто під час перерв у переговорах із колегами з інших країн нібито передавав інформацію російському міністру Сергію Лаврову.
Як зазначив один із європейських урядовців на умовах анонімності, саме ці побоювання стали причиною переходу до форматів зустрічей без участі всіх 27 країн ЄС. “Загалом саме менш лояльні держави-члени є головною причиною того, що значна частина європейської дипломатії зараз відбувається у менших форматах – E3, E4, E7, E8, Веймар, NB8, JEF тощо”, – сказав він.
Йдеться про неформальні об’єднання країн: зокрема, Веймарський альянс (Франція, Німеччина і Польща), NB8 (вісім держав Північної та Балтійської Європи) та JEF – Об’єднані сили десяти північноєвропейських країн.
Колишній міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс повідомив, що попередження про можливу передачу інформації з’явилися ще у 2024 році. За його словами, під час зустрічей за участі угорської сторони дипломати свідомо обмежували обсяг інформації.
Перед самітом НАТО у Вільнюсі 2023 року делегацію Угорщини частково відсторонили від чутливих обговорень. “Ми говорили лише формально, а потім переходили до обговорень без Угорщини щодо реальних рішень саміту”, – зазначив він.
За інформацією ЗМІ, країни Бухарестської дев’ятки також розглядали можливість виключення Угорщини зі свого формату через розбіжності щодо підтримки України.
У Будапешті звинувачення відкидають. Міністр у справах Європи Янош Бока назвав їх “фейковими новинами”, які, за його словами, спрямовані на вплив на передвиборчу кампанію партії “Фідес”. Міністр закордонних справ Петер Сійярто також заперечив викладене в матеріалі The Washington Post, назвавши його “теоріями змови”.
Водночас, за словами одного з дипломатів, на тлі нових повідомлень у ЄС можуть ще більше обмежити обсяг переданої інформації та активніше застосовувати грифи секретності. Це, як зазначають співрозмовники, може ускладнити витоки і полегшити розслідування у разі їх виникнення.
“Це підриває довіру, співпрацю і цілісність Європейського Союзу”, – сказав один із дипломатів. Інший додав, що до голосування 12 квітня в ЄС намагатимуться уникати кроків, які могли б вплинути на виборчу кампанію.
Опозиційний політик Петер Мадяр під час виступу на мітингу заявив: “Той факт, що міністр закордонних справ Угорщини, близький друг Сергія Лаврова, фактично звітує росіянам про кожну зустріч ЄС, – це пряма зрада”.
- Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск вважає, що до 12 квітня – дня виборів в Угорщині – навряд чи вдасться розблокувати допомогу Україні від ЄС.
- Глава польського уряду Дональд Туск виступив із жорсткою заявою, назвавши перспективу виходу Польщі з ЄС “реальною загрозою”, спровокованою діями президента та радикальних правих сил.
Президент Куби Мігель Діас-Канель публічно відкинув погрози Дональда Трампа щодо силового сценарію на острові, заявивши про готовність особисто взяти участь у боротьбі проти можливої американської інтервенції.
Європейське космічне агентство планує у 2030 році відправити на супутник Землі безпілотний посадковий модуль Argonaut із обладнанням, після чого поступово нарощуватиме потенціал місячної місії, заявив директор з пілотованих і роботизованих космічних польотів Даніель Нойшвандер.
Війна між Ізраїлем та Іраном вже коштувала ізраїльському бюджету понад $11,5 млрд, і значна частина цих коштів спрямована на оборону. Водночас витрати союзників, зокрема США, можуть бути ще вищими – за оцінками експертів, вони сягають десятків мільярдів доларів.
Федеральний апеляційний суд США постановив, що адміністрація президента Дональда Трампа тимчасово може продовжувати будівництво бального залу у Білому домі, поки триває судовий розгляд стосовно проєкту.
12 квітня президент США Дональд Трамп заявив, що ВМС країни розпочнуть блокаду суден в Ормузькій протоці та перехоплення всіх кораблів, які сплачували “данину” Ірану, після зриву мирних переговорів з Вашингтоном.