ЄС планує субсидувати транспортування українського зерна
Джерело: Bloomberg
Європейська комісія “серйозно розглядає” надання субсидії для транспортування українського зерна через країни-члени ЄС після того, як кілька країн заборонили імпорт.
Питання підтримки вартості транзиту українського зерна обговорюється на зустрічах представників Польщі, Угорщини, Словаччини, Румунії та Болгарії разом з виконавчою владою ЄС та Україною.
Згідно зі звітом, орієнтовна вартість субсидій може становити близько 30 євро за тонну зерна.
На початку цього року ці п’ять держав-членів ЄС ввели тимчасову заборону на продаж українського зерна до середини вересня через зростання скарг місцевих фермерів щодо впливу на їхній бізнес.
П’ять країн прагнуть забезпечити, щоб потенційні субсидії супроводжувалися рішенням про продовження даної заборони до кінця 2023 року. Чинні правила не поширюються на товари, що прямують транзитом через їх територію.
- 18 серпня прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку заявив, що приблизно 60% експорту зерна з України може проходити транзитом через його країну та зазначив, що Україна є одним із найбільших світових експортерів зерна.
- 28 липня африканські лідери закликали президента Росії Володимира Путіна, щоб він здійснив мирний план щодо припинення війни в Україні та відновив угоду щодо експорту українського зерна.
- З порту в Одесі через тимчасовий коридор для торговельних суден вийшло перше – після припинення зернової угоди – торговельне судно.
Латвія не має наміру відновлювати відносини з Росією навіть після завершення війни проти України, заявив прем’єр-міністр балтійської республіки Андріс Кулбергс.
22 листопада міністр закордонних справ балтійської республіки Кястутіс Будріс заявив, що Литва не має стосунку до атаки безпілотників на Калінінградську область, про яку 21 листопада повідомила російська влада.
Замість самостійного пересування військової техніки територією Польщі Бундесвер перекине танки до Литви залізницею для участі у військових навчаннях “Grand Eagle 26”, поінформував Bild із посиланням на “джерела в силових структурах”.
Польська прокуратура підтвердила, що один із трьох об’єктів, які впали на південному сході країни, був російською крилатою ракетою Х-101.
Кліматичний саміт ООН COP31 у Туреччині постав перед ризиком провалу через розбіжності щодо відмови від викопного палива, фінансування країн, що розвиваються, та переходу на чисту енергетику. З другої редакції проєкту підсумкової угоди вилучили всі згадки про нафту, газ і вугілля, і замість конкретних зобов’язань щодо скорочення їх використання запропонували розвивати технології уловлювання вуглекислого газу.