ЄС погодив надання Україні €3,5 млрд траншу у межах Ukraine Facility

Джерело: пресслужба Ради ЄС

17 березня Рада Європейського Союзу схвалила надання Україні третього траншу на майже 3,5 млрд євро у межах програми Ukraine Facility. Кошти спрямовані на підтримку макрофінансової стабільності, відновлення, реконструкцію та модернізацію України.

З урахуванням цього траншу, загальний обсяг фінансування, отриманого Україною за цією програмою, наближається до 20 млрд євро з моменту запуску на початку 2024 року.

Рішення Ради ЄС ґрунтується на висновку, що Україна виконала всі необхідні умови, визначені в “Плані України”. Загалом, Київ успішно реалізував 13 ключових реформ, серед яких:

  • прийняття законів щодо збільшення використання відновлюваної енергії;
  • посилення автономії енергетичного регулятора;
  • спрощення процедур перетину кордону відповідно до стандартів ЄС;
  • затвердження стратегії розвитку аграрного сектору та сільських територій, включаючи розмінування сільськогосподарських земель;
  • продовження роботи над переліком стратегічних і критично важливих корисних копалин.

Програма Ukraine Facility, яка набула чинності 1 березня 2024 року, передбачає надання Україні до 50 млрд євро у вигляді грантів і кредитів у період 2024–2027 років. Виділення коштів відбувається лише за умови виконання визначених реформ.

Додамо, 22 травня 2024 року Свириденко та Комісар ЄС з питань Європейської політики сусідства та переговорів з розширення Олівер Варгеї підписали Рамкову угоду щодо фінансування з боку Європейського Союзу в межах реалізації програми Ukraine Facility.

Тоді як вже 6 червня 2024 року Верховна Рада ратифікувала Рамкову угоду щодо фінансування з боку Європейського Союзу в межах реалізації програми Ukraine Facility

Відповідно до угоди Україна зобов’язується забезпечити високий рівень прозорості та контролю у використанні коштів, наданих Європейським Союзом та захист його фінансових інтересів. Це включає запровадження системи управління та контролю, регулярне звітування, дотримання санкційних вимог ЄС, боротьбу з корупцією.

Угода передбачає тісну взаємодію між органами державної влади України та інституціями ЄС, що також сприятиме європейській інтеграції. Для цього Україна буде активно співпрацювати з Європейською комісією, Європейським бюро боротьби з шахрайством (OLAF) та Європейським судом аудиторів.

Зокрема, залучені органи здійснюватимуть обмін інформацією про використання коштів, координуватимуть свої дії щодо впровадження фінансових ініціатив, проводитимуть спільні аудити та перевірки, а також розроблятимуть і впроваджуватимуть заходи для запобігання корупції та шахрайству.

Національний координатор, а саме Міністерство економіки, стане ключовим органом взаємодії з Європейською Комісією та забезпечуватиме ефективне управління та моніторинг використання коштів, наданих Європейським Союзом. Зокрема, Національний координатор відповідатиме за підготовку та подання звітів, а також перевірку виконання кроків Плану України, прийнятого для Ukraine Facility.

Угода також передбачає створення Аудиторської ради, до складу ради увійдуть професійні аудитори, експерти з фінансового контролю, а також антикорупційні експерти. Рада забезпечуватиме ефективний аудит і моніторинг та співпрацюватиме з іншими наглядовими та антикорупційними органами для забезпечення комплексного підходу до контролю за використанням коштів.

Глава МЗС РФ Сергій Лавров звернувся до США з закликом відновити підготовку до саміту російського лідера Володимира Путіна та глави Білого дому Дональда Трампа у Будапешті, котрий мав відбутися наприкінці жовтня, втім, зірвався після відмови Кремля припинити вогонь проти України.

Бразилія наїлася дешевого російського дизельного пального після каральних заходів Заходу проти нафтопродуктів Москви через повномасштабне вторгнення в Україну. За деякими оцінками, імпорт пального з Росії до цієї південноамериканської країни різко зріс з 95 мільйонів доларів у 2022 році до 5,4 мільярда доларів минулого року, що дозволило їй заощадити майже мільярд доларів.

Два танкери, що перевозять близько 1,5 млн барелів російської нафти марки Urals, стали на якір по обидва боки Суецького каналу, що підтверджує дедалі більші труднощі РФ у продажу нафти після посилення санкцій США.

Чеське видання Deník N присвятило новий номер підтримці України — на обкладинці газети зображено український прапор, складений із синіх та жовтих QR-кодів. Кожен із них веде на перевірені збори й фонди, що допомагають українцям. Ініціатива з’явилася на тлі скандалу, коли з будівлі парламенту Чехії зняли український прапор.

Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець наголосив, що Україна повинна змінити підхід до евакуації цивільного населення.