ЄС погодив надання Україні €3,5 млрд траншу у межах Ukraine Facility
Джерело: пресслужба Ради ЄС
17 березня Рада Європейського Союзу схвалила надання Україні третього траншу на майже 3,5 млрд євро у межах програми Ukraine Facility. Кошти спрямовані на підтримку макрофінансової стабільності, відновлення, реконструкцію та модернізацію України.
З урахуванням цього траншу, загальний обсяг фінансування, отриманого Україною за цією програмою, наближається до 20 млрд євро з моменту запуску на початку 2024 року.
Рішення Ради ЄС ґрунтується на висновку, що Україна виконала всі необхідні умови, визначені в “Плані України”. Загалом, Київ успішно реалізував 13 ключових реформ, серед яких:
- прийняття законів щодо збільшення використання відновлюваної енергії;
- посилення автономії енергетичного регулятора;
- спрощення процедур перетину кордону відповідно до стандартів ЄС;
- затвердження стратегії розвитку аграрного сектору та сільських територій, включаючи розмінування сільськогосподарських земель;
- продовження роботи над переліком стратегічних і критично важливих корисних копалин.
Програма Ukraine Facility, яка набула чинності 1 березня 2024 року, передбачає надання Україні до 50 млрд євро у вигляді грантів і кредитів у період 2024–2027 років. Виділення коштів відбувається лише за умови виконання визначених реформ.
Додамо, 22 травня 2024 року Свириденко та Комісар ЄС з питань Європейської політики сусідства та переговорів з розширення Олівер Варгеї підписали Рамкову угоду щодо фінансування з боку Європейського Союзу в межах реалізації програми Ukraine Facility.
Тоді як вже 6 червня 2024 року Верховна Рада ратифікувала Рамкову угоду щодо фінансування з боку Європейського Союзу в межах реалізації програми Ukraine Facility
Відповідно до угоди Україна зобов’язується забезпечити високий рівень прозорості та контролю у використанні коштів, наданих Європейським Союзом та захист його фінансових інтересів. Це включає запровадження системи управління та контролю, регулярне звітування, дотримання санкційних вимог ЄС, боротьбу з корупцією.
Угода передбачає тісну взаємодію між органами державної влади України та інституціями ЄС, що також сприятиме європейській інтеграції. Для цього Україна буде активно співпрацювати з Європейською комісією, Європейським бюро боротьби з шахрайством (OLAF) та Європейським судом аудиторів.
Зокрема, залучені органи здійснюватимуть обмін інформацією про використання коштів, координуватимуть свої дії щодо впровадження фінансових ініціатив, проводитимуть спільні аудити та перевірки, а також розроблятимуть і впроваджуватимуть заходи для запобігання корупції та шахрайству.
Національний координатор, а саме Міністерство економіки, стане ключовим органом взаємодії з Європейською Комісією та забезпечуватиме ефективне управління та моніторинг використання коштів, наданих Європейським Союзом. Зокрема, Національний координатор відповідатиме за підготовку та подання звітів, а також перевірку виконання кроків Плану України, прийнятого для Ukraine Facility.
Угода також передбачає створення Аудиторської ради, до складу ради увійдуть професійні аудитори, експерти з фінансового контролю, а також антикорупційні експерти. Рада забезпечуватиме ефективний аудит і моніторинг та співпрацюватиме з іншими наглядовими та антикорупційними органами для забезпечення комплексного підходу до контролю за використанням коштів.
- Європейський Союз остаточно затвердив план для Ukraine Facility – відтак Україна отримає 1,89 млрд євро попереднього фінансування.
- 8 травня 2024 року посли країн Європейського Союзу підтримали План для Ukraine Facility, погодившись з позитивною оцінкою документа, запропонованою Єврокомісією.
- Європейська Комісія схвалила План для Ukraine Facility 15 квітня та запропонувала Раді ЄС ухвалити документ.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.