ЄС погодив надання Україні €3,5 млрд траншу у межах Ukraine Facility
Джерело: пресслужба Ради ЄС
17 березня Рада Європейського Союзу схвалила надання Україні третього траншу на майже 3,5 млрд євро у межах програми Ukraine Facility. Кошти спрямовані на підтримку макрофінансової стабільності, відновлення, реконструкцію та модернізацію України.
З урахуванням цього траншу, загальний обсяг фінансування, отриманого Україною за цією програмою, наближається до 20 млрд євро з моменту запуску на початку 2024 року.
Рішення Ради ЄС ґрунтується на висновку, що Україна виконала всі необхідні умови, визначені в “Плані України”. Загалом, Київ успішно реалізував 13 ключових реформ, серед яких:
- прийняття законів щодо збільшення використання відновлюваної енергії;
- посилення автономії енергетичного регулятора;
- спрощення процедур перетину кордону відповідно до стандартів ЄС;
- затвердження стратегії розвитку аграрного сектору та сільських територій, включаючи розмінування сільськогосподарських земель;
- продовження роботи над переліком стратегічних і критично важливих корисних копалин.
Програма Ukraine Facility, яка набула чинності 1 березня 2024 року, передбачає надання Україні до 50 млрд євро у вигляді грантів і кредитів у період 2024–2027 років. Виділення коштів відбувається лише за умови виконання визначених реформ.
Додамо, 22 травня 2024 року Свириденко та Комісар ЄС з питань Європейської політики сусідства та переговорів з розширення Олівер Варгеї підписали Рамкову угоду щодо фінансування з боку Європейського Союзу в межах реалізації програми Ukraine Facility.
Тоді як вже 6 червня 2024 року Верховна Рада ратифікувала Рамкову угоду щодо фінансування з боку Європейського Союзу в межах реалізації програми Ukraine Facility
Відповідно до угоди Україна зобов’язується забезпечити високий рівень прозорості та контролю у використанні коштів, наданих Європейським Союзом та захист його фінансових інтересів. Це включає запровадження системи управління та контролю, регулярне звітування, дотримання санкційних вимог ЄС, боротьбу з корупцією.
Угода передбачає тісну взаємодію між органами державної влади України та інституціями ЄС, що також сприятиме європейській інтеграції. Для цього Україна буде активно співпрацювати з Європейською комісією, Європейським бюро боротьби з шахрайством (OLAF) та Європейським судом аудиторів.
Зокрема, залучені органи здійснюватимуть обмін інформацією про використання коштів, координуватимуть свої дії щодо впровадження фінансових ініціатив, проводитимуть спільні аудити та перевірки, а також розроблятимуть і впроваджуватимуть заходи для запобігання корупції та шахрайству.
Національний координатор, а саме Міністерство економіки, стане ключовим органом взаємодії з Європейською Комісією та забезпечуватиме ефективне управління та моніторинг використання коштів, наданих Європейським Союзом. Зокрема, Національний координатор відповідатиме за підготовку та подання звітів, а також перевірку виконання кроків Плану України, прийнятого для Ukraine Facility.
Угода також передбачає створення Аудиторської ради, до складу ради увійдуть професійні аудитори, експерти з фінансового контролю, а також антикорупційні експерти. Рада забезпечуватиме ефективний аудит і моніторинг та співпрацюватиме з іншими наглядовими та антикорупційними органами для забезпечення комплексного підходу до контролю за використанням коштів.
- Європейський Союз остаточно затвердив план для Ukraine Facility – відтак Україна отримає 1,89 млрд євро попереднього фінансування.
- 8 травня 2024 року посли країн Європейського Союзу підтримали План для Ukraine Facility, погодившись з позитивною оцінкою документа, запропонованою Єврокомісією.
- Європейська Комісія схвалила План для Ukraine Facility 15 квітня та запропонувала Раді ЄС ухвалити документ.
Президент США Дональд Трамп хоче домогтися укладення мирної угоди між Україною та Росією в грудні 2026 року під час саміту G20, який має відбутися в його гольф-клубі поблизу Маямі. За словами радників американського президента, він розраховує організувати зустріч Володимира Зеленського та Володимира Путіна й домогтися підписання домовленостей, навіть якщо для цього доведеться посилити тиск на Київ.
Внаслідок чергової атаки РФ в Умані на Черкащині поранень зазнали п’ятеро осіб. Про деталі обстрілу 21 жовтня повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій.
Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виключив можливість капітуляції України на тлі тиску США на Київ. За його словами, ФРН спільно з іншими європейськими країнами готові до переговорів у будь-який момент.
Ввечері 20 жовтня президент Володимир Зеленський заявив, що у межах врегулювання війни з РФ, Сполучені Штати розглядають гарантії безпеки, котрі передбачатимуть застосування принципу статті 5 Північноатлантичного договору.
21 жовтня у частині областей України вимушено застосовуватимуть заходи обмеження споживання.