ЄС пом’якшить заборону ДВЗ з 2035 року через слабкий попит на електромобілі
Джерело: Reuters.
Європейська комісія у вівторок оголосила про найбільший за останні п’ять років відступ від своїх амбітних кліматичних цілей, запропонувавши пом’якшити фактичну заборону на продаж нових автомобілів із двигунами внутрішнього згоряння (ДВЗ), заплановану на 2035 рік.
Це рішення є прямим наслідком інтенсивного лобіювання з боку Німеччини, Італії та ключових гравців європейського автосектору, які стикаються з посиленою конкуренцією з боку Tesla та китайських виробників електромобілів.
Згідно з початковими правилами ЄС, до 203$ року всі нові легкові автомобілі мали досягти нульового рівня викидів вуглекислого газу. Нова пропозиція Єврокомісії зміщує цю ціль на скорочення викидів лише на 90% порівняно з рівнями 2021 року.
Це пом’якшення, яке ще має бути схвалено урядами країн-членів та Європарламентом, означає, що автовиробники зможуть і далі продавати плагін-гібриди та транспортні засоби зі збільшеним запасом ходу, які продовжують спалювати паливо.
Для компенсації решти 10$ викидів компанії повинні будуть використовувати альтернативні методи, як-от:
- Низьковуглецева сталь, вироблена в ЄС.
- Синтетичні електронні види палива.
- Біопаливо з нехарчової сировини (використана кулінарна олія, агропромислові відходи).
Також пом’якшені проміжні цілі: цільовий показник скорочення викидів вуглекислого газу для легкових авто у період 2030-2032 років становитиме 55%, а для вантажних — 40% (замість початкових 50%).
Зазначимо, що Послаблення кліматичної політики відбувається на тлі економічних труднощів та скорочення попиту на електромобілі. Напередодні Ford Motor оголосив про списання активів на 19,5 мільярда доларів та згортання кількох моделей електромобілів.
Європейські гіганти, включаючи Volkswagen та Stellantis, також повідомляли про слабкий попит, що змусило автомобільне лобі ACEA назвати ситуацію “вирішальним моментом” для галузі. Особливо гостро конкуренцію відчувають німецькі виробники, які втрачають частку ринку на користь Китаю.
- Глава Мінфіну Сергій Марченко прокоментував ймовірність запровадження транспортного військового збору у розмірі 15% від вартості автівки при першій її реєстрації.
- Журналісти зʼясували, що розкішні автомобілі потрапляють до Росії попри західні санкції, зокрема через кавказькі країни.
Президент США Дональд Трамп підтримає двопартійний санкційний пакет проти Росії, який просував покійний сенатор Ліндсі Грем. Законопроєкт має надати президенту можливість запроваджувати високі мита проти країн, що купують російські нафту, газ та уран.
Група сенаторів-демократів на чолі з Кірстен Джиллібранд закликала адміністрацію Дональда Трампа протягом тижня оприлюднити результати розслідування удару по школі для дівчат у Мінабі. За даними іранської сторони, під час атаки 28 лютого загинули понад 175 дітей і вчителів.
Парламент Угорщини ухвалив масштабну конституційну поправку, яка має усунути з посад президента Тамаша Шуйока та голову Конституційного суду Петера Полта. Прем’єр Петер Мадяр називає це частиною демонтажу системи, створеної за 16 років правління Віктора Орбана.
Дослідники UCLA виявили, що креатин може посилювати роботу дендритних клітин – імунних клітин, які допомагають організму розпізнавати пухлини й активувати Т-клітини для атаки на рак. Наразі результати отримані в експериментах на мишах і клітинах людини в лабораторії, тому клінічні випробування ще потрібні.
Пентагон витратив щонайменше 2,64 мільярда доларів на операції біля південно-західного кордону США з Мексикою. Про це йдеться у звіті Government Accountability Office, який став найповнішим підрахунком витрат на розширену роль військових в імміграційному контролі.