ЄС продовжив санкції проти окупованого Криму
Джерело: пресслужба ради ЄС
Рада Європейського Союзу 16 червня ухвалила рішення продовжити санкції, запроваджені ЄС у відповідь на незаконну анексію Криму та міста Севастополь Російською Федерацією, до 23 червня 2026 року.
Рішення підтримує тиск на Кремль через порушення міжнародного права та незаконну анексію українських територій.
Обмежувальні заходи, які вперше запровадили у червні 2014 року, включають заборону на імпорт товарів, що походять із незаконно анексованих Криму або Севастополя, а також заборону на інфраструктурні та фінансові інвестиції і туристичні послуги з цих територій. Крім того, під санкції потрапляють експорт деяких товарів і технологій до кримських компаній або для використання в окупованому Криму у сфері транспорту, телекомунікацій, енергетики, а також для розвідки, видобутку нафти, газу та інших корисних копалин.
Ці обмеження тепер офіційно продовжені до 23 червня 2026 року.
ЄС не визнає і продовжує засуджувати незаконну анексію Криму і Севастополя Росією як порушення міжнародного права, – мовиться у повідомленні.
Зауважується, що з 2022 року Росія ще більше порушила суверенітет і територіальну цілісність України, розв’язавши неспровоковану та необґрунтовану війну агресії. Водночас Європейський Союз “залишаєтьcя непохитним у своїй підтримці незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в межах міжнародно визнаних кордонів і її невід’ємного права на самозахист у протидії російській агресії”.
ЄС також підтвердив відданість повній імплементації політики невизнання анексії.
Додамо, 10 червня президент Володимир Зеленський увів у дію санкції РНБО проти розташованого у тимчасово окупованому Криму Міжнародного дитячого центру “Артек”, а також низки інших організацій і фізичних осіб.
- Після нічної атаки росіян на Кременчук українське МЗС заявило, що світ має застосувати найсильніші санкції та посилити обороноздатність України, позаяк Росію не зупинити лише словами.
- Європейський Союз запропонував запровадити санкції проти двох невеликих китайських банків через їхню участь у допомозі Росії в обході чинних торговельних обмежень ЄС.
- 10 червня президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн повідомила, що 18 пакет санкцій ЄС буде націлений на енергетичний та банківський сектори РФ.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.
Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.
30 вересня міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна ініціювала терміновий розгляд гуманітарної катастрофи в тимчасово окупованих Олешках на засіданні Постійної ради ОБСЄ.
За доказовою базою Служби безпеки довічний термін за ґратами з конфіскацією майна отримали двоє російських агентів. Засуджені на замовлення ФСБ коригували російський вогонь у п’яти регіонах України.