ЄС увійшов до трійки найбільших торговельних партнерів Росії, попри санкції
Джерело: Bild з посиланням на дані Німецького економічного інституту (IW)
Європейський Союз продовжує відігравати помітну роль у зовнішній торгівлі Росії, попри санкції, запроваджені через війну проти України. У 2024 році блок посів третє місце серед найбільших торговельних партнерів Москви.
Загальний обсяг товарообігу між сторонами становив 67,5 млрд євро (приблизно 78 млрд доларів). Водночас окремі країни ЄС скоротили закупівлі в Росії. Так, Німеччина зменшила імпорт на 92% проти довоєнного 2021 року, втім, загальний обсяг торгівлі між країнами все ще сягає 9,5 млрд доларів.
Різке падіння обсягів торгівлі з РФ також зафіксовано в Італії (-83%), Бельгії (-67%), Іспанії (-63%), Чехії (-51%) і Словаччині (-31%). Угорщина, навпаки, збільшила показник на 31%, до 6,2 млрд доларів. Товарообіг із Францією та Нідерландами становив по 6 млрд доларів.
Згідно з підрахунками IW, у 2024 році загальний обсяг російського експорту зріс на 18% у річному вимірі — до 330 млрд доларів. Головним торговельним партнером Росії залишається Китай, на який припадає 244,8 млрд доларів товарообігу, переважно завдяки постачанню нафти, газу та вугілля. Загалом Москва продала Пекіну енергоносіїв на 130 млрд доларів. На другому місці серед імпортерів російських товарів опинилася Індія, переважно через закупівлі нафти. Раніше країни посідала лише 12-ту позицію.
Порівняно з 2021 роком, торговельні відносини з РФ також розширили Вірменія (+423%), Ізраїль (+240%), Узбекистан (+135%), Бразилія (+98%), Азербайджан (+76%), Єгипет (+70%) і Туреччина (+53%).
За даними Федеральної митної служби РФ, у січні–жовтні 2024 року основними партнерами країни були Китай (33,8% товарообігу), Індія (8,8%) і Туреччина (8,3%). До десятки також увійшли Білорусь, Казахстан, Південна Корея, Німеччина, Вірменія, Італія та Узбекистан. Сукупний обсяг торгівлі за десять місяців досяг 584 млрд доларів: експорт — близько 434 млрд, імпорт — 283 млрд.
У першій половині 2025 року РФ експортувала товарів на 195,5 млрд доларів (на 6% менше, ніж торік), водночас імпортувала — на 131,6 млрд доларів (на 1% більше). Найбільшими партнерами залишаються Китай, Туреччина, Індія, Білорусь і Казахстан.
- Президент США Дональд Трамп запровадив новий інструмент у зовнішній політиці – вторинні мита. Він пригрозив введенням 25%-их тарифів на імпорт нафти з Венесуели, що змусило китайські та індійські нафтові компанії зупинити закупівлю венесуельської нафти, принаймні поки що.
- Деякі індійські нафтопереробні заводи готуються скоротити імпорт російської нафти.
- Закриття кордону між Польщею та Білоруссю перекрило традиційний торговельний шлях між ЄС та Китаєм.
Уряд Кіра Стармера опинився під тиском через відмову засудити ультиматум Дональда Трампа щодо Ірану. Британські законодавці вимагають негайно заборонити США використовувати авіабази королівства для можливих атак на цивільні об’єкти.
Після заклику прем’єра Пакистану Шехбаза Шарифа до 14-денної паузи в бойових діях, Іран надав перший стриманий, але позитивний відгук. Поки Дональд Трамп зважує доцільність відтермінування своїх ударів, у Тегерані підкреслюють свою рішучість діяти за обставинами.
Корпус вартових ісламської революції (КВІР) озвучив пряму погрозу щодо знищення одного з наймасштабніших у світі центрів обробки даних, який будує компанія OpenAI в Абу-Дабі. Об’єкт вартістю 30 мільярдів доларів став головною мішенню іранських спецслужб на тлі загострення конфлікту в регіоні.
Понад пів сотні законодавців зажадали усунення Дональда Трампа від посади. Причиною стали його агресивні публікації щодо Ірану, які опоненти назвали небезпечними для світового правопорядку та безпеки військ США.
Президент США Дональд Трамп повідомив про проведення “напружених переговорів” у справі іранського ультиматуму. Попри загрозу масштабних ударів по енергетичних об’єктах Тегерана, Білий дім наразі розглядає ініціативу Пакистану щодо двотижневої паузи в бойових діях.