Єврокомісар: Мета постачити Україні мільйон снарядів цілком реальна
Джерело: DW
14 листопада єврокомісар з питань внутрішнього ринку Тьєррі Бретон заявив, що поставлену навесні мету Євросоюзу з постачання Україні до березня 2024 року мільйона боєприпасів можна здійснити.
На зустрічі глав оборонних відомств країн ЄС, що проходить у Брюсселі, Бретон зазначив, що європейська оборонна промисловість збільшила свої потужності на 20-30%, тож до весни зможе виробити один мільйон снарядів.
Цієї мети буде досягнуто, – упевнений єврокомісар. – Тепер справа за державами-членами, які мають завершити укладання контрактів.
Єврокомісар закликав країни ЄС виконати свої зобов’язання перед Україною.
Зауважимо, раніше міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус припустив, що Євросоюз не впорається із цією амбітною метою. Він додав, що навіть рішення про перехід на економіку воєнного часу не може призвести до того, що назавтра виробництво буде запущено і попит буде задоволено. Пісторіус зазначив, що від початку сумнівався у здійсненні поставленої у березні мети з постачання Києву боєприпасів.
Водночас він наголосив, що у тісній співпраці з оборонною промисловістю ведуться пошуки шляхів швидшої реалізації виробничих проєктів на “вимогу сьогоднішнього дня”.
Також міністр підтвердив, що Берлін надасть Україні нову допомогу у розмірі щонайменше 8 млрд євро.
- Європейська служба зовнішніх справ повідомила дипломатів ЄС, що блок, ймовірно, не виконає зобов’язання надати Україні 1 мільйон артилерійських боєприпасів до березня 2024 року.
- Фон дер Ляєн: Навесні 2024 року ЄС може постачити Україні обіцяні мільйон боєприпасів.
- Голова Військового комітету НАТО Роберт Бауер попередив, що у західних військових закінчуються боєприпаси для України та закликав країни блоку збільшити виробництво, щоб “утримувати Україну в боротьбі з російськими загарбниками”.
- 6 вересня міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що країна планує значно збільшити закупівлю боєприпасів у 2024 році, оскільки західні країни намагаються поповнити запаси, вичерпані через допомогу Україні.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.