Єврокомісар: Навесні ЄС постачить Україні один мільйон снарядів

Джерело: Politico

Європейський Союз зможе виконати свою обіцянку та постачить Україні 1 млн артилерійських снарядів у березні чи квітні цього року, переконаний єврокомісар з питань внутрішнього ринку Тьєррі Бретон.

Ми дотримаємо цієї обіцянки, виконання якої абсолютно реалістичне, — наголосив Бретон.

Єврокомісар переконаний, аби досягти поставленої мети, країнам ЄС необхідно скоротити експорт озброєнь до третіх країн, а також домогтися, щоб національні уряди натиснули на оборонні компанії з метою збільшення обсягів виробництва. Окрім цього, Бретон зауважив, що Євросоюз здатний суттєво наростити виробництво озброєнь.

Ми лише Європейська комісія, — попередив він, але акцентував, що “абсолютно” можливо досягти мільйонної мети до березня або квітня.

Бретон також зазначив, що ЄС може бути на одному рівні з РФ щодо виробництва зброї протягом 18 місяців-двох років, додавши, що для ЄС “надзвичайно важливо мати такий же потенціал”.

У березні 2023 року ЄС зобов’язався протягом року надати Україні 1 млн артилерійських снарядів. Та нині європейські виробники озброєння зіштовхуються з труднощами щодо збільшення обсягів виробництва.

У листопаді 2023 року міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, відвідуючи засідання Ради Україна – НАТО в Брюсселі, заявив, що Європейський Союз поставив Україні близько 300 тисяч з обіцяного мільйона снарядів.

Раніше міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус припустив, що Євросоюз не впорається із цією амбітною метою. Він додав, що навіть рішення про перехід на економіку воєнного часу не може призвести до того, що назавтра виробництво буде запущено і попит буде задоволено. Пісторіус зазначив, що від початку сумнівався у здійсненні поставленої у березні мети з постачання Києву боєприпасів.

17 листопада заступник міністра оборони США з політичних питань Елбридж Колбі заявив, що українські удари по російських об’єктах, зокрема по найбільшому російському маркетплейсу Wildberries, можуть посилювати готовність Кремля до ескалації. Водночас він визнав, що окремі атаки ЗСУ здатні сповільнювати просування армії РФ.

17 листопада вибухотехніки знешкодили бойові частини двох російських безпілотників, які не здетонували під час атаки у Рівному.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що удари Сил оборони по Керченському мосту є захистом від російської агресії.

17 листопада російська влада скликала екстрене засідання після часткового обвалення Кримського мосту внаслідок атаки ЗСУ. Комісію з ліквідації наслідків очолив віцепрем’єр РФ Марат Хуснуллін.

Зустріч Дональда Трампа, Сі Цзіньпіна та Володимира Путіна, запланована на четвер у китайському Шеньчжені, навряд чи завершиться суттєвими домовленостями. Позиції та очікування трьох лідерів надто різняться, аби розраховувати на значний прорив. Для Кремля головним результатом може стати сама зустріч і спільна фотографія президентів США, Китаю та Росії, яка дозволить Москві провести паралелі з Ялтинською конференцією 1945 року.