Єврокомісар: Навесні ЄС постачить Україні один мільйон снарядів

Джерело: Politico

Європейський Союз зможе виконати свою обіцянку та постачить Україні 1 млн артилерійських снарядів у березні чи квітні цього року, переконаний єврокомісар з питань внутрішнього ринку Тьєррі Бретон.

Ми дотримаємо цієї обіцянки, виконання якої абсолютно реалістичне, — наголосив Бретон.

Єврокомісар переконаний, аби досягти поставленої мети, країнам ЄС необхідно скоротити експорт озброєнь до третіх країн, а також домогтися, щоб національні уряди натиснули на оборонні компанії з метою збільшення обсягів виробництва. Окрім цього, Бретон зауважив, що Євросоюз здатний суттєво наростити виробництво озброєнь.

Ми лише Європейська комісія, — попередив він, але акцентував, що “абсолютно” можливо досягти мільйонної мети до березня або квітня.

Бретон також зазначив, що ЄС може бути на одному рівні з РФ щодо виробництва зброї протягом 18 місяців-двох років, додавши, що для ЄС “надзвичайно важливо мати такий же потенціал”.

У березні 2023 року ЄС зобов’язався протягом року надати Україні 1 млн артилерійських снарядів. Та нині європейські виробники озброєння зіштовхуються з труднощами щодо збільшення обсягів виробництва.

У листопаді 2023 року міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, відвідуючи засідання Ради Україна – НАТО в Брюсселі, заявив, що Європейський Союз поставив Україні близько 300 тисяч з обіцяного мільйона снарядів.

Раніше міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус припустив, що Євросоюз не впорається із цією амбітною метою. Він додав, що навіть рішення про перехід на економіку воєнного часу не може призвести до того, що назавтра виробництво буде запущено і попит буде задоволено. Пісторіус зазначив, що від початку сумнівався у здійсненні поставленої у березні мети з постачання Києву боєприпасів.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.

Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.

Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.

30 вересня міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна ініціювала терміновий розгляд гуманітарної катастрофи в тимчасово окупованих Олешках на засіданні Постійної ради ОБСЄ.

За доказовою базою Служби безпеки довічний термін за ґратами з конфіскацією майна отримали двоє російських агентів. Засуджені на замовлення ФСБ коригували російський вогонь у п’яти регіонах України.