Єврокомісія готова оцінити поправки Києва до плану реформ для отримання коштів від ЄС

Джерело: “Європейська правда” з посиланням на коментар речника Єврокомісії Гійома Мерсьє

В Європейській комісії готові оцінити внесені Україною поправки до “Плану України” – плану реформ, необхідних для отримання коштів ЄС за програмою Ukraine Facility. Поправки обумовлені “об’єктивними обставинами” і прямо передбачені регламентом про механізм фінансування для України.

Так, коли Рада ЄС вперше оцінила “План України” в 2024 році, вона базувалася на сценарії, згідно з яким війна мала закінчитися до кінця 2024 року. Це був також початковий сценарій, що лежав в основі механізму розширеного фінансування МВФ.

З огляду на продовження конфлікту, було б зрозуміло, якби у зв’язку з об’єктивними обставинами було б вирішено внести певні зміни до Плану, – зазначив Мерсьє.

Представник ЄК додав, що Україна може подати запит про внесення таких змін, оскільки регламент це дозволяє.

Комісія розгляне цей запит і на підставі його оцінки може запропонувати Раді внести зміни до Плану, – пояснив речник.

Він також зауважив, що Єврокомісія вітає “конструктивні та неформальні консультації”, які Україна провела перед розглядом офіційного запиту про внесення змін.

Ми готові оцінити остаточний варіант пропозиції про внесення змін, поданий Україною, – резюмував Мерсьє.

Зауважимо, Європейський Союз вперше пригальмував заплановані виплати для України в межах Ukraine Facility через невиконання частини зобов’язань у галузі реформ.

За словами депутата Європарламенту Даніеля Фройнда, Київ цими місяцями сповільнює темпи реформ, які є необхідною умовою для вступу до ЄС.

Мова про кошти у межах Ukraine Facility – механізму фінансування держбюджету України від ЄС у 50 мільярдів євро у вигляді пільгових кредитів і грантів.

Основна критика стосується змін до законодавства, котрі, на думку європейських партнерів, можуть підірвати незалежність антикорупційних органів, зокрема НАБУ та САП. Мовиться про закон №4555-ІХ. Документ спричинив акції протесту в Києві, Львові, Одесі та інших містах, а також став причиною гострої реакції західних партнерів.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн особисто зателефонувала Володимиру Зеленському, аби висловити занепокоєння. У відповідь глава держави пообіцяв внести новий законопроєкт, котрий гарантує незалежність антикорупційних інституцій.

Україна та Європейський інвестиційний банк у квітні узгодили фінансування у 100 мільйонів євро в межах програми Ukraine Facility.

  • Нардеп Ярослав Железняк повідомив, що Офіс президента переконував деяких нардепів підтримати закон, який обмежує незалежність НАБУ та САП, посилаючись на бажання Республіканської партії США, але це виявилось брехнею.
  • Після прийняття скандального законопроєкту №12414 що обмежує незалежність антикорупційних органів — НАБУ та САП — Україна опинилася на перших шпальтах світових медіа. Букви зібрали деякі з матеріалів західних ЗМІ.

Адміністрація Дональда Трампа розглядає можливість радикального розширення річної квоти на прийом біженців, щоб надати притулок більшій кількості “білих мешканців” Південно-Африканської Республіки. За даними джерел, йдеться про додаткові 10 тисяч місць для етнічних африканерів, які, на думку президента, зазнають переслідувань.

Політична напруга через війну на Близькому Сході розколола європейську музичну спільноту. Цього року глядачі в Мадриді, Дубліні та Любляні не побачать фінал “Євробачення” у Відні, оскільки національні канали запровадили повний бойкот події через незгоду з політикою організаторів конкурсу.

Технологічний гігант Meta готується до масштабної оптимізації штату, плануючи звільнити близько 8000 співробітників наступного місяця. Керівництво компанії пояснює цей крок необхідністю вивільнення ресурсів для безпрецедентних інвестицій у розробку штучного інтелекту, сума яких цьогоріч сягне 135 мільярдів доларів.

Рішення італійського уряду використовувати албанську територію для фільтрації мігрантів визнано правомірним з точки зору права ЄС. Це створює важливий прецедент для всієї Європи, оскільки Німеччина та Нідерланди вже розглядають можливість впровадження аналогічних “зовнішніх хабів” до кінця року.

Організація Об’єднаних Націй ініціювала розробку плану подальшої присутності в Лівані через наближення терміну закінчення мандату миротворчих сил UNIFIL. Попри небезпеку перебування у зоні активних бойових дій, офіційний Бейрут наполягає на збереженні міжнародного контролю для стримування ескалації.