Європа не має плану на випадок, якщо Трамп відмовиться підтримувати Україну
Джерело: колумніст П’єр Бріанкон для Reuters
Європейські лідери демонструють солідарність із президентом України Володимиром Зеленським, супроводжуючи його у Вашингтоні на переговори з лідером США Дональдом Трампом. Однак за зовнішнім єднанням ховається серйозна проблема – Європа досі не має чіткого плану дій на випадок, якщо США відмовляться підтримувати Київ.
Страхи європейців небезпідставні. Трамп може спробувати схилити Україну до територіальних поступок, які вигідні Володимиру Путіну, але неприйнятні для Києва та руйнівні для міжнародного правопорядку. Політики на кшталт британського прем’єра Кіра Стармера чи лідера німецьких християнських демократів Фрідріха Мерца намагаються уникнути відкритого конфлікту зі США, але у відповідь на потенційну зміну американської позиції Європа не має власної стратегії.
Вашингтонські переговори можуть у найкращому випадку привести до плану перемир’я, який ще потрібно буде запропонувати Москві. Реальна мирна угода вимагатиме місяців роботи. Та навіть перший крок виглядає проблематичним: Путін має погодитися на припинення вогню, а Україна – визнати, що питання, зокрема статус Криму, можуть опинитися на столі переговорів.
Деякі країни, серед них Велика Британія та Франція, готові направити миротворчі сили для гарантії виконання домовленостей. Але Європа не має спільної позиції, а США навряд чи захочуть брати участь у контролі за перемир’ям. Якщо ж навіть цей сценарій провалиться, стане очевидним: без США європейці залишаються без надійного механізму стримування російської агресії.
При цьому грошей у Європи достатньо. З початку повномасштабної війни ЄС надав Україні 49 мільярдів доларів – більше, ніж США, які виділили близько 30 мільярдів. У військовій допомозі цього року європейці теж вийшли вперед. Але короткостроково це мало впливає на ситуацію на фронті, де Росія продовжує наступ.
Європейські країни НАТО обіцяли підняти витрати на оборону до 5% ВВП до 2035 року. Проте ці плани не допомагають Україні зараз. І дедалі очевидніше, що Європа мусить готуватися до сценарію, коли США просто “вмиють руки”. Це вимагатиме не лише більшої військової підтримки для Києва, а й власної дипломатичної лінії, можливо навіть – прямих контактів із Москвою. Бо інакше континент знову опиняється заручником непередбачуваності американської політики.
- Президент США Дональд Трамп намагається якнайшвидше домовитися про мирну угоду щодо України, навіть якщо для цього доведеться пропустити ключовий крок – припинення вогню. Такий підхід, застерігають дипломати й експерти, може дозволити Кремлю диктувати умови під дулом зброї.
7 березня російські окупанти знищили будівлю головпоштамту Укрпошти в місті Краматорськ на Донеччині.
Україна очолила медальний залік першого дня Паралімпійських ігор-2026 з трьома золотими, однією срібною та двома бронзовими медалями.
Українські виробники дешевих безпілотників-перехоплювачів заявили про свою спроможність експортувати продукцію у великих обсягах на тлі запитів зі Сполучених Штатів та Близького Сходу, викликаних війною в Ірані.
Лідер угорської опозиційної партії “Тиса” Петер Мадяр заявив, що чинний прем’єр-міністр країни Віктор Орбан хоче вплинути на майбутні вибори й використовує для цього агентів російської військової розвідки (ГРУ).
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга подякував Швеції за затримання підсанкційного російського судна.