Європарламент ухвалив резолюції щодо порушення прав людини в Росії, Нігері та Грузії
Джерело: пресслужба Європейського парламенту
12 березня Європейський парламент ухвалив три резолюції, що стосуються ситуації з правами людини в Росії, Нігері та Грузії. Мовиться про документи: “Торгівля людьми та серйозні порушення прав людини, пов’язані з вербуванням іноземних громадян, зокрема з африканських країн, для участі у війні Росії проти України”, “Довільне затримання президента Мохамеда Базума хунтою в Нігері” та “Справа Елене Хоштарія і політичних в’язнів за режиму “Грузинської мрії” у Грузії”.
Цього разу Грузія опинилася у незвичній ситуації: країна-кандидат на вступ до ЄС, хоч і формально, опинилася поряд із державами, влада яких не вважалася захисником демократичних цінностей і прав людини — Росією та Нігером.
У текстах резолюцій Європарламент наголошує:
-
Росія повинна припинити примусове вербування іноземних громадян для своєї жорстокої війни агресії проти України, котра може становити злочин проти людяності.
-
Парламент закликає до негайного звільнення демократично обраного президента Мохамеда Базума в Нігері та засуджує репресії, що здійснюються хунтою.
-
Депутати Європарламенту засуджують систематичне переслідування опонентів партією “Грузинська мрія”. Також Європарламент звернувся до виконавчих органів Європейський Союз із закликом запровадити санкції проти керівництва правлячої партії “Грузинська мрія”.
У першій резолюції парламентарі закликали припинити примусову вербовку іноземних громадян для участі у війні Росії проти України. Депутати закликали ЄС та держави-члени запровадити цільові санкції проти осіб та організацій, причетних до торгівлі людьми, пов’язаної з війною РФ.
Друга резолюція засудила довільне утримання президента Нігера Мохамеда Базума військовою хунтою та репресії після державного перевороту 2023 року. Євродепутати закликали до негайного звільнення Базума та інших затриманих і наголосили на необхідності відновлення демократичного порядку та проведення вільних і справедливих виборів у Нігері.
У третій резолюції депутати засудили систематичне переслідування політичних опонентів і журналістів правлячою партією в Грузії, зокрема політичне ув’язнення Елене Хоштарія та погіршення стану здоров’я колишнього президента Міхеїла Саакашвілі.
Резолюції ухвалили більшістю голосів: за резолюцію щодо Росії проголосували 479 депутатів, проти – 17, утримались – 43; щодо Нігера – 524 за, 2 проти, 29 утримались; щодо Грузії – 438 за, 37 проти, 81 утримався.
- Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) ухвалив рішення про виплату Росією Грузії 253 мільйонів євро як компенсацію за порушення прав людини під час війни у 2008 році.
- До консультативного комітету Ради ООН з прав людини обрали представників Ірану та Китаю. Вони увійдуть до складу 18 експертів ради, що виконує аналітичну функцію, проте, фактично займається ідеологічною роботою у сфері прав людини.
-
Парламент Австрії проголосував резолюцію, котрою засудив порушення Росією прав людини на тимчасово окупованих територіях України та поводження з полоненими.
Федеральна прокуратура Вашингтона домоглася реального терміну для чилійського мігранта, чиєю жертвою випадково стала високопосадовиця Крісті Ноем. Злочинець не підозрював, що разом із гаманцем поцупив державні перепустки та паспорт колишньої губернаторки Південної Дакоти.
Супутникові знімки НАСА та Національного льодового центру зафіксували фінальну стадію деградації мега-айсберга А-23А. Його подорож, що розпочалася у 1986 році, завершилася стрімким таненням та утворенням величезних озер талої води на поверхні, що призвело до повної втрати цілісності крижаного гіганта.
Засновник криптовалюти Tron Джастін Сан ініціював судовий процес проти компанії World Liberty Financial, яку заснував Дональд Трамп разом зі своїми синами. Бізнесмен стверджує, що проєкт незаконно заблокував його активи на суму 320 мільйонів доларів і погрожував повністю видалити їх із мережі.
Друга за значущістю посадова особа Німеччини, очільниця Бундестагу Юлія Кльокнер, опинилася в центрі скандалу через злам її особистого месенджера. За даними розслідування Der Spiegel, хакери використали складну схему фішингу, спрямовану на конфіденційні переписки провідних консервативних політиків країни.
Європейська комісія представила масштабну стратегію боротьби з енергетичною кризою, спровокованою конфліктом з Іраном. План передбачає радикальне зниження податків на електрику та запуск нових програм лояльності для споживачів, які погодяться замінити паливні автомобілі та обігрівачі на екологічно чисті аналоги.