«Європейська солідарність» виключила Гончаренка з фракціі у ВР
Фракція «Європейська солідарність» ухвалила рішення припинити спільний політичний шлях із народним депутатом Олексієм Гончаренком через ідеологічні розбіжності.
Про це йдеться у заяві фракції, оприлюдненій 5 жовтня.
У «Європейській солідарності» заявили, що в партії завжди були різні погляди та дискусії, однак наголосили на відмінності між суперечками щодо політичної тактики та розбіжностями у базових цінностях і стратегічному курсі України.
У фракції зазначили, що її принципами є сильна українська армія, українська мова, незалежна українська церква, а також членство України в Європейському Союзі та НАТО.
Публічні позиції Олексія Гончаренка щодо завершення війни та майбутньої архітектури безпеки України розійшлися з позицією “Європейської Солідарності” та її ідеологічними засадами, — йдеться у заяві.
У фракції наголосили, що рішення про припинення спільного політичного шляху не перекреслює років спільної роботи. Водночас там заявили, що партійна єдність не може бути формальністю за умов принципово різних поглядів на майбутнє держави.
Окремо у «Європейській солідарності» зазначили, що відповідальність за переговорну позицію України та дипломатичну стратегію нині лежить на владі. У фракції закликали до суспільної дискусії щодо реалістичного шляху до припинення вогню, справедливого миру та гарантій безпеки.
Компроміси можуть бути частиною шляху до завершення війни. Але незалежність України, її європейське майбутнє, питання національної ідентичності та право самій визначати систему власної безпеки — не предмет компромісу, — заявили у фракції.
Раніше повідомлялося, що у своїй статті Гончаренко пропонує не намагатися одразу укласти одну велику мирну угоду, а рухатися до неї через низку малих домовленостей із різними гарантами. Серед пріоритетів він називає безпеку на морі, енергетику, захист інфраструктури та поступове звуження бойових дій до Донбасу. Для кожної домовленості, за його задумом, мають бути Україна, Росія та третя сторона-гарант, зацікавлена у виконанні угоди. Нардеп вважає прийнятним поетапне зняття санкцій із Росії в обмін на припинення дальніх ударів, розблокування Чорного моря та обмеження бойових дій на Донбасі. Окремо народний обранець допускає, що Україна може почати говорити про нейтральність.
Про умови можна домовитися. Співпраця з НАТО триває так само, як і зараз. Переозброєння триває. А на утримання армії створюється спільний європейський бюджет і гарантами виступають ті країни, яким наша армія потрібна для захисту їхніх власних кордонів, — зазначає він.
Разом з тим, питання Донбасу він називає “найскладнішим”. І пропонує узгоджувати варіанти вже після основних переговорів.
Найчастіше я чую, що Росія не хоче домовлятися. Прямо зараз справді не хоче. У них перевага в дронах, стабільніша економіка і вони ще навіть не оголошували загальної мобілізації. Але так, щоб хтось узагалі нічого не хотів, не буває. У кожного є свої інтереси, — вважає Гончаренко.
Водночас “головною” метою” усіх запропонованих варіантів він називає мир.
- 4 жовтня народний депутат та історик Володимир В’ятрович розкритикував пропозиції нардепа Олексія Гончаренка стосовно поетапного припинення повномасштабної війни через переговори з Росією.
Американські війська на Близькому Сході готові розпочати нову військову операцію проти Ірану протягом 96 годин після відповідного наказу президента Дональда Трампа. У регіоні вже розгорнули достатньо сил для потенційних ударів, повідомили американські посадовці.
Внаслідок атаки російського безпілотника в Чернівецькій області пошкоджено об’єкт енергетичної інфраструктури. Через це в окремих районах Чернівців зникла електроенергія.
З 03:00 27 жовтня за київським часом Україна запроваджує режим припинення вогню у визначеному районі для проведення гуманітарної операції в тимчасово окупованих Олешках, що на Херсонщині.
Угорщина, Чехія та Словаччина вимагають звільнити їх від участі у фінансовому забезпеченні нового кредиту Україні. На цю вимогу різко зреагували німецькі дипломати, зокрема через те, що ці країни водночас наполягають на значному фінансуванні з бюджету Євросоюзу.
З 26 жовтня працівникам Урядової канцелярії Швеції заборонили використовувати ChatGPT і Claude зі службових комп’ютерів.