«Євросолідарність» подала кандидатуру Ростислава Павленка на голову Комітету свободи слова
Джерело: пресслужба “ЄС”
29 листопада фракція “Європейська Солідарність” зареєструвала проєкт постанови про призначення Ростислава Павленка головою Комітету з питань свободи слова.
Зауважується, що традиційно цей комітет належить опозиції. У пресслужбі нагадали, що “ЄС” – єдина парламентська фракція, яка не голосує за кадрові призначення влади та бюджет, що є важливим критерієм опозиційної фракції.
Ми – єдина політична група, яка виступила категорично проти політичної цензури на телеканалі “Рада” і в марафоні, й публічно захищаємо свободу слова і право журналістів на професію, навіть в умовах воєнного стану. Ми виступаємо проти свавілля з вимкненням незалежних телеканалів із системи Т3. Свого часу саме наша команда приймала закон про суспільне мовлення і роздержавлення медіа, ми чітко дотримуємося зобовʼязань України перед Радою Європи і ЄС щодо медіа, – мовиться у заяві.
Павленко є керівником аналітичної служби фракції, він є автором багатьох важливих законів і поправок, зокрема у сфері медіа. У партії переконані, що він зможе повернути довіру до Комітету свободи слова.
Нагадаємо, у вересні народний депутат від “Слуги народу” Євген Брагар став в.о. голови комітету Верховної Ради з питань свободи слова замість Нестора Шуфрича.
Довідка. Ростислав Миколайович Павленко – український політик, політолог, політтехнолог, викладач. Народний депутат України IX скликання, радник президента України (поза штатом, за згодою) від партії “ЄС”.
Заступник глави Адміністрації Президента України (до 29 липня 2018 року).
З 30 липня 2018 до 17 травня 2019 року – директор Національного інституту стратегічних досліджень.
Брав участь у подіях навколо отримання томоса ПЦУ.
У листопаді 2020 року заявив, що Російська православна церква – один з важелів Кремля у гібридній війні проти України, тому допомога українським православним у постанні об’єднаної церкви, визнання світовим православ’ям і надання їй незалежності (автокефалії) – це справа не лише духовного розвитку, а й національної безпеки.
Згідно з даними руху “Чесно”, у 2022 році підписав звернення до Голови Верховної Ради Руслана Стефанчука із вимогою внести у порядок денний найближчої сесії законодавчі ініціативи, які стосуються позбавлення повноважень народних депутатів та депутатів місцевих рад, які були обрані від заборонених проросійських партій.
- Парламентарі зняли Нестора Шуфрича з посади голови комітету Верховної Ради України з питань свободи слова.
- Народному депутату України від забороненої партії “Опозиційна платформа – За життя” Нестору Шуфричу повідомили про підозру у державній зраді.
- Співголови фракції “Європейська Солідарність” Ірина Геращенко та Артур Герасимов зареєстрували проєкт постанови 9584 про повернення в повному обсязі компетенції та повноважень Комітету з питань свободи слова.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.