Євросоюз закрив лазівку для зняття санкцій із російських олігархів

Джерело: The Moscow Times

Європейський Союз скоригував критерії, за якими оцінюється можливість виключення російських олігархів із санкційних списків. Приводом для посилення стали спроби фігурантів обмежувальних списків оскаржити санкції в Суді Європейського Союзу, заявляючи про їхню “неправомірність”.

Згідно з оновленим порядком, Євросоюз відмовляється автоматично вважати достовірними заяви підсанкційних осіб щодо продажу активів після 24 лютого 2022 року — дати початку російського повномасштабного вторгнення в Україну. Вілтепер для виключення зі списку санкцій недостатньо стверджувати про вихід з бізнесу або передачі активів: необхідно надати “достатні, своєчасні та надійні” докази, що фігурант більше не підпадає під санкційні критерії. Крім того, у разі відсутності переконливої ​​інформації про справжність таких угод, санкції можуть бути поширені і на третіх осіб, як фізичних, так і юридичних, які брали участь у передачі активів.

У рішенні Ради ЄС від 13 травня зазначається: російська влада обмежує доступ до баз даних і може навмисно вносити недостовірну інформацію до державних реєстрів. У преамбулі до рішення наголошується, що між російською державою та провідними бізнесменами зберігаються “відносини взаємної вигоди та підтримки”.

Як пояснюють юристи, тепер покупці активів у підсанкційних бізнесменів ризикують потрапити під обмеження, якщо не зможуть довести реальність угоди та відсутність зв’язку з колишніми власниками. І додають, що ЄС таким кроком фактично усуває прогалини у своїй правовій позиції, які дозволяли російським бізнесменам досягати перемог у європейських судах.

  • Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення на користь Міністерства юстиції і конфіскував активи російського олігарха Алішера Усманова та його ділових партнерів – родини Скоч та Володимира Стрешинського.
  • Міністерство юстиції подало позов до Вищого антикорупційного суду щодо конфіскації активів російського олігарха Михайла Фрідмана і його партнерів Петра Авена та Андрія Косогова.
  • З початку повномасштабного вторгнення РФ Україна конфіскувала щонайменше 15 млрд грн російських активів. Зокрема мова про майно російських олігархів Дерипаски, Ротенберга, Гінера, Шелкова, Євтушенкова, активи зрадників та пособників росіян Богуслаєва, Балицького, Сальдо, Януковича та ще десятків підсанкційних осіб.
  • Суд Європейського союзу у Люксембурзі відхилив позов російського мільярдера Олега Дерипаски стосовно зняття санкцій ЄС.

Військова омбудсменка Ольга Решетилова зауважила, що у Міноборони раніше підготували зміни, котрі передбачають виключення з переліку певних хвороб, котрі нині визначають придатність до військової служби.

У 2025 році російські суди винесли вироки щодо 468 осіб у справах про державну зраду (ст. 275 КК), шпигунство (ст. 276), конфіденційне співробітництво з іноземцями (ст. 275.1) та допомогу противнику (ст. 276.1). Це максимальний показник за час дії Кримінального кодексу РФ – з 1997 року.

Наземний роботизований комплекс Третьої окремої штурмової бригади 45 діб поспіль виходив на бойове чергування та кулеметним вогнем придушував усі спроби російських військ прорватися у сектор оборонців.

До суду скерували обвинувальний акт щодо агента ФСБ, котрий у липні перевозив вибухівку для підготовки теракту у Львові проти українських правоохоронців.

У межах зниження воєнно-економічного потенціалу російського агресора у ніч на 22 грудня підрозділи Сил оборони України уразили нафтовий термінал “Таманьнефтегаз” у Краснодарському краї РФ. Також уражено склад боєприпасів та місце зберігання, підготовки і запуску ударних БпЛА ворога.