Южаніна розкритикувала прийнятий бюджет за 80 млрд «другорядних витрат»
Джерело: Ніна Южаніна/Телеграм
Народна депутатка Ніна Южаніна розкритикувала бюджетні витрати на 2024 рік, назвавши їх неприпустимими в умовах війни. Вона наголосила, що 80 млрд грн із державного бюджету мають бути спрямовані на армію, а не на другорядні економічні програми.
Южаніна пояснила, що уряд запланував витратити 80 млрд гривень на програми Мінекономіки та інвестиційні проєкти в 2024–2025 роках. Це включає:
- Єдиний проєктний портфель (36 млрд грн);
- індустріальні парки;
- “інвестняні”;
- Нацкешбек;
- “Зимову єПідтримку”;
- Державний фонд регіонального розвитку;
- кредити 5-7-9 через Фонд розвитку підприємництва.
Та низку інших напрямів чи то під грифом “Зроблено в Україні”, чи то під гаслом збереження “підтримки українського бізнесу”.
Народна обраниця заявила, що значну частину цих коштів варто було б спрямувати на потреби війська та фортифікаційні роботи. І додала, що нинішні бюджетні плани суперечать реальним потребам країни під час війни.
19 листопада народні депутати ухвалили проєкт державного бюджету на 2025 рік у другому читанні і в цілому. Бюджет в цілому підтримали 257 нардепів.
Раніше Южаніна застерегла, що Комітет Верховної Ради з питань бюджету відхилив пропозицію щодо зарахування військового збору до спеціального фонду, кошти якого мали б скеровувати виключно на сектор безпеки та оборони.
Також вона висловила критику проєкту Державного бюджету на 2025 рік, називаючи його несправедливим через суттєве збільшення видатків на утримання фінансових та контролюючих державних інституцій.
- Кошти на виплату так званої “тисячі від Зеленського” візьмуть із Фонду безробіття, повідомила голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа.
- Народний депутат від “Слуги народу” Дмитро Гурін запевняє, що щиро не вбачає ні ризиків, ані проблем у тому, аби роздавати кошти партнерів, котрі ті передали на цільові програми в Україні. Принаймні так він відповів на запитання Букв на платформі X.
- Фракція “Європейська Солідарність” розкритикувала бюджет на 2025 рік.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.
Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.
30 вересня міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна ініціювала терміновий розгляд гуманітарної катастрофи в тимчасово окупованих Олешках на засіданні Постійної ради ОБСЄ.
За доказовою базою Служби безпеки довічний термін за ґратами з конфіскацією майна отримали двоє російських агентів. Засуджені на замовлення ФСБ коригували російський вогонь у п’яти регіонах України.