Южаніна розкритикувала проєкт Держбюджету за зростання видатків на фінансові інституції
Джерело: Ніна Южаніна/Телеграм
Народна депутатка Ніна Южаніна висловила критику проєкту Державного бюджету на 2025 рік, називаючи його несправедливим через суттєве збільшення видатків на утримання фінансових та контролюючих державних інституцій.
На тлі складної економічної ситуації уряд планує збільшити видатки на Міністерство фінансів, Рахункову палату, Держаудитслужбу, податкову та митну служби, НАЗК, а також Агентство з управління державним боргом.
Зокрема, Южаніна виокремили дані щодо видатків на наступний рік, котрі становитимуть майже на 6,2 мільярда гривень більше порівняно з 2024 роком. Серед найбільш суттєвих збільшень:
- Рахункова палата — +689 млн грн (+135%);
- Державна митна служба — +1,9 млрд грн (+28%);
- Державна податкова служба — +3,2 млрд грн (+26%).
Народна обраниця акцентує на тому, що фінансування цих органів зросло ще на етапі першого читання, а до другого воно знову збільшилось. Наприклад, видатки на Рахункову палату зросли на 100% між першим і другим читанням проєкту бюджету.
Южаніна ставить під сумнів доцільність таких витрат, особливо у випадку Державної податкової служби, де збільшення бюджету на майже 2 мільярди гривень вважає надмірним на тлі заяв про оптимізацію структури.
Окрім того, управління державним боргом наступного року теж стане дорожчим майже вдвічі – на 189% зросло фінансування цього Агентства проти видатків 2024 року.
За рахунок яких надходжень так широко живете? Просто бенкет у чуму, – написала Южаніна.
Вона закликала уряд врахувати суспільні очікування щодо соціальної справедливості та ефективного управління бюджетними коштами.
Зауважимо, раніше лідер фракції “Євросолідарність” Петро Порошенко заявив, що бюджет на 2025 рік поданий до другого читання, не відповідає потребам оборони та соціальних гарантій і потребує значних змін, зокрема перерозподілу коштів на ЗСУ та національну безпеку.
Раніше Южаніна застерегла, що Комітет Верховної Ради з питань бюджету відхилив пропозицію щодо зарахування військового збору до спеціального фонду, кошти якого мали б скеровувати виключно на сектор безпеки та оборони.
Також вона акцентувала, що у 2025 році на зарплати прокурорам все ж таки погодили виділити додаткових 1,7 млрд з бюджету.
- 31 жовтня Верховна Рада ухвалила в першому читанні проєкт державного бюджету на 2025 рік, який підтримали 247 народних депутатів, повідомив нардеп Ярослав Железняк.
- Кошти на виплату так званої “тисячі від Зеленського” візьмуть із Фонду безробіття, повідомила голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа.
- Народний депутат від “Слуги народу” Дмитро Гурін запевняє, що щиро не вбачає ні ризиків, ані проблем у тому, аби роздавати кошти партнерів, котрі ті передали на цільові програми в Україні. Принаймні так він відповів на запитання Букв на платформі X.
- У проєкті державного бюджету України на 2025 рік, схваленому урядом, передбачено 54,55 млрд грн на виробництво озброєння та військової техніки. Міністр стратегічних галузей промисловості Герман Сметанін повідомив, що бюджетні витрати на оборонне виробництво збільшено майже на 4 млрд грн порівняно з 2024 роком.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.
Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.
30 вересня міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна ініціювала терміновий розгляд гуманітарної катастрофи в тимчасово окупованих Олешках на засіданні Постійної ради ОБСЄ.
За доказовою базою Служби безпеки довічний термін за ґратами з конфіскацією майна отримали двоє російських агентів. Засуджені на замовлення ФСБ коригували російський вогонь у п’яти регіонах України.