З початку повномасштабної війни РФ скоїла 536 злочинів проти медіа та журналістів – ІМІ
Джерело: Інститут масової інформації
З початку повномасштабної війни за рік та сім місяців РФ скоїла 536 злочинів проти журналістів та медіа в Україні.
Загалом за серпень-вересень 2023 року ІМІ зафіксував сім порушень свободи слова, які вчинила Росія: обстріли журналістів, кіберзлочини, знищення офісу редакції та юридичний тиск.

Джерело: ІМІ
Зокрема у серпні та вересні під російський обстріл потрапили українські та іноземні журналісти. Так, потрапила знімальна група Радіо Свобода на Донеччині під час їхньої роботи. У складі групи були репортерка Євгенія Китаїва, операторка Анна Кудрявцева та водій Володимир Явнюк. Внаслідок обстрілу було пошкоджене авто. Знімальна група не постраждала.
Водночас у Запорізькій області росіяни дроном-камікадзе атакували знімальну групу шведського телеканалу TV4. Під час нападу було знищено автомобіль, у якому вони їхали, та знімальне обладнання. Репортер Йохан Фредрікссон і фотограф Даніель Здолсек вийшли зі свого автомобіля, щоб зняти, коли в нього влучив дрон. Журналісти не зазнали травм. Проте під час атаки незначні поранення отримав їхній місцевий продюсер Олександр Павлов, а також двоє українських поліцейських, які супроводжували команду TV4 на місце події.
Тоді як у Чернігові внаслідок удару російської ракети в приміщення обласного музично-драматичного театру імені Шевченка 19 серпня було зруйновано офіс видання “Челайн”. Як розповів ІМІ редактор “Челайну” Павло Солодовник, редакція залишилася без приміщення. Від удару ракети вибуховою хвилею повибивало вікна та двері, обвалилися частини стелі та стін. Було знищено чи пошкоджено журналістське обладнання – ноутбуки, комп’ютери, камери та мікрофони. Водночас на момент обстрілу нікого зі співробітників в офісі не було, тому з них ніхто не постраждав.
- 24 липня відеожурналіст AFP отримав поранення внаслідок атаки російського безпілотника під час репортажів про українську артилерійську позицію поблизу Бахмута.
- 19 вересня росіяни атакували дроном автомобіль знімальної групи шведського телеканалу TV4 у Запорізькій області. Безпілотник врізався в задні двері авто.
- Премія імені Георгія Ґонґадзе, Український PEN, а також Інститут масової інформації (ІМІ) створили Платформу пам’яті журналістів, які загинули внаслідок повномасштабного російського вторгнення.
- Журналісти програми “Схеми” опублікували фільм-розслідування “Віра” до річниці загибелі своєї колеги, продюсерки та журналістки Віри Гирич внаслідок ракетного удару РФ по Києву 28 квітня 2022 року.
- Творчий колектив Центральної телерадіостудії (ЦТРС) Міністерства оборони України презентував документальний фільм “Ефект присутності”, присвячений пам’яті військового журналіста та командира спецпідрозділу ГУР Олексія Чубашева, який загинув на фронті у червні минулого року.
- 17 травня у Києві презентували книгу “Україна: журналісти на передовій”, присвячена медійникам, котрі стали до оборони держави як на інформаційному фронті, так і на полі бою. Журналісти виступають у книзі у двох іпостасях — як автори і як герої оповідей.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.