З російського полону повернули 75 українців

31 травня з російського полону вдалось повернути 75 українців. Більшість із них – українські захисники.

За повідомленням Президента, серед повернених полонених – бійці Збройних сил України, Національної гвардії, прикордонники та четверо цивільних громадян.

“Увесь цей час ми ні на день не припиняли працювати, щоб повернути додому кожного й кожну з російського полону. І сьогодні маємо важливий результат: ще 75 наших людей повернулися до України. Про всіх пам’ятаємо. Докладаємо максимум зусиль, щоб знайти кожного й кожну. Дякую команді, яка працює над обмінами!”, – наголосив глава держави.

Про обмін повідомили і в міноборони РФ. За їх даними, Україна також повернула 75 російських військових.

У ворожому відомстві також повідомили, що участь у перемовинах про обмін військовополоненими брали Об’єднані Арабські Емірати.

29 травня уповноважена з прав людини РФ Тетяна Москальова звинуватила Україну в “надуманих вимогах” під час процесу узгодження обміну полоненими.

Україна отримала ще 4,36 млрд євро від Європейського Союзу в межах Ukraine Support Loan. Кошти спрямують на пріоритетні бюджетні видатки та першочергові потреби Сил оборони.

Два з трьох танкерів із російським дизельним паливом, які прямували до США в межах домовленостей президента Дональда Трампа з російським диктатором Володимиром Путіним, змінили курс. Це поставило під загрозу угоду про закупівлю та імпорт пального з Росії.

НАБУ і САП викрили злочинну організацію, яка займалась продажем наркотиків, шахрайськими колцентрами, катуванням людей та іншими злочинами, а для безперешкодної роботи давала хабарі високопосадовцям правоохоронних органів.

Унаслідок російського авіаудару по школі в селищі Комишуваха Запорізької області загинули щонайменше 40 людей. Ще понад 30 осіб можуть залишатися під завалами.

Російсько-українська війна та наростаюча агресія Москви змусили НАТО змінити підхід до захисту своїх територій. Десятиліттями оборона Європи будувалася на запобіганні просуванню радянських чи російських військ у разі перетину кордонів альянсу. Втім, нині стратеги НАТО вважають, що цього замало. Під керівництвом верховного головнокомандувача сил НАТО в Європі Алексуса Гринкевича розроблено активні заходи на випадок вторгнення – удари по військових базах, складах, шляхах постачання та промислових об’єктів далеко за лінією фронту, на території самої Росії.