З російського полону повернули ще десять людей, зокрема заступника голови Меджлісу
Джерело: Володимир Зеленський/Telegram
В п’ятницю, 28 червня, Президент України Володимир Зеленський повідомив, що “попри всі складнощі” з російського полону вдалось повернути ще десять людей.
Зокрема, в Україну повернули:
- заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джеляла, якого захопили у 2021 році в Криму;
- цивільних Олену Пех та Валерія Матюшенка, які перебувають в російському полоні ще з 2017–2018 років;
- священники Української греко-католицької церкви Богдана Гелету та Івана Левицького, які потрапили в полон за опір окупантам у Бердянську;
- пʼятеро цивільних, яких захопили в Білорусі: Микола Швець, Наталія Захаренко, Павло Купрієнко, Людмила Гончаренко та Катерина Брюханова.
“Усі вони вже звільнені та вдома – в Україні. Дякую кожному й кожній, хто допомагав! Дякую нашій команді, яка займається звільненням полонених. Обовʼязково звільнимо всіх наших!” – наголосив Глава держави.
Зеленський додав, що Ватикану також допоміг повернути додому цих людей.
- 25 червня відбувся 53-й обмін військовополоненими. Україна повернула з російського полону ще 90 українських захисників, серед них зокрема оборонці “Азовсталі”, прикордонники, воїни Нацгвардії. Станом на сьогодні вдалося звільнити 3300 українських військовополонених.
- У Головному управлінні розвідки Міноборони України повідомили, що обмін військовополоненими, який відбувся 25 червня, не завершено.
- Під час загальної аудієнції в останню середу червня Папа Римський зустрівся з родичами незаконно засуджених у Росії військовополонених бійців бригади “Азов”.
Триває 1552-га доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ у живій силі (вбиті та поранені) перевищили 1,3 млн осіб.
У Києві збільшилася кількість постраждалих внаслідок нічної російської атаки до 86 осіб, повідомив начальник міської військової адміністрації Тимур Ткаченко.
Глава РФ Володимир Путін постає перед зростанням невдоволення серед російських еліт на тлі затяжної війни проти України, економічних проблем і посилення внутрішніх обмежень. Про це пише The Guardian із посиланням на джерела, близькі до Кремля, російського бізнесу та європейської розвідки.
Сербія не вважає Росію “братньою” країною і засуджує її напад на Україну, заявила голова парламенту республіки Ана Брнабіч на конференції з безпеки GLOBSEC у Празі.
У ніч проти 24 травня внаслідок масованого обстрілу з боку російських військ незначних пошкоджень зазнала будівлю Національного банку України.