За оцінками НАТО Росія втратила у війні проти України близько 600 тисяч солдатів

Джерело: брифінг глави НАТО у Брюсселі

У НАТО переконані, що нині російському президенту Володимиру Путіну необхідна підтримка з-за кордону для того, щоб продовжувати війну проти України, оскільки Москва зазнає безпрецедентних втрат.

Понад 600 000 російських солдатів було вбито або поранено під час війни, і Путін не в змозі продовжувати свій напад на Україну без іноземної підтримки, — заявив генеральний секретар НАТО Марк Рютте після консультацій з південнокорейськими військовими та представниками розвідки.

Кількість загиблих та поранених російських військових, про які говорять у НАТО, подвоїлося приблизно за рік. Водночас Рютте не конкретизував скільки російських солдатів, за оцінками Північноатлантичного альянсу, безпосередньо загинули на війні.

Разом з тим Рютте підтвердив, що північнокорейські військові відправлені до Росії і вже досягли Курської області. Про це зокрема проінформували члени південнокорейської делегації.

Згідно з даними південнокорейських спецслужб, Північна Корея вже відправила до Росії тисячі солдатів і планує розмістити у РФ близько 12 тисяч військовослужбовців.

Своєю чергою, у Пентагоні заявили, що Північна Корея направила близько 10 000 військових до Росії, які протягом “найближчих кількох тижнів” візьмуть участь у війні проти України.

Додамо, нині триває 979-та доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ у живій силі (вбиті та поранені) сягли понад 692 тисячі осіб.

Також зауважимо, раніше у НАТО повідомили, що у вересні російська армія щоденно втрачала на полі бою в Україні у середньому по 1271 особі вбитими та пораненими.

Це найвища кількість з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну: у травні НАТО заявив про цифру у 1000 вбитих і поранених. Один із посадовців також наголосив, що, за прогнозами альянсу, такі втрати з боку Росії збережуться до кінця 2024 року. Зростання російських втрат він пов’язав з тим, що запеклі бої тепер точаться не лише в Харківській, а й у Курській області, а бойові дії загалом посилилися по всій лінії фронту.

Тоді як згідно з підрахунками британської розвідки, втрати російських військ у вересні, коли точилися запеклі бої за Вугледар, становили в середньому 1271 осіб на добу – це максимальний показник з початку війни. Колишній рекорд  (1262 особи на добу) було зафіксовано у травні, коли Росія зробила безрезультатну спробу наступу на Харків.

Водночас кількість убитих досягла 200 тисяч солдатів, інформувала 17 вересня газета The Wall Street Journal.

Для компенсації втрат армії потрібен постійний потік нових солдатів. Російська влада шукає добровольців по регіонах, пропонуючи щедрі бонуси, на які за першу половину року вже витратили 8% федерального бюджету РФ. Згідно з офіційними даними, щодня контракт із міноборони РФ підписують близько 1000 осіб. Своєю чергою, британська розвідка називала ці цифри завищеними.

З 03:00 27 жовтня за київським часом Україна запроваджує режим припинення вогню у визначеному районі для проведення гуманітарної операції в тимчасово окупованих Олешках, що на Херсонщині.

Угорщина, Чехія та Словаччина вимагають звільнити їх від участі у фінансовому забезпеченні нового кредиту Україні. На цю вимогу різко зреагували німецькі дипломати, зокрема через те, що ці країни водночас наполягають на значному фінансуванні з бюджету Євросоюзу.

26 жовтня президент Володимир Зеленський підписав закони про продовження дії воєнного стану та проведення загальної мобілізації.

Вже десять європейських країн приєдналися до французької ініціативи щодо ядерного стримування Росії на тлі сумнівів щодо надійності американських гарантій безпеки. План президента Емманюеля Макрона передбачає розміщення французьких винищувачів Rafale, здатних нести ядерну зброю, у різних європейських країнах, а також обмін розвідданими та створення спільної інфраструктури раннього попередження.

26 жовтня міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні заявив, що новий пакет військової допомоги Україні вже готовий до передачі, відповідаючи на пропозицію міністра транспорту Маттео Сальвіні стосовно скасування економічної та військової підтримки Києва.