Закликав до війни: російському оперному співаку родом з України повідомлено про підозру

Фото: Офіс генпрокурора

Російському оперному співаку родом з України, який закликав до агресивної війни, заочно повідомили про підозру.

Йому інкриміновано публічні заклики до зміни державних меж та устрою України, поєднані з розпалюванням національної ворожнечі, а також публічні заклики до агресивної війни (ч. 2 ст. 110, ст. 436 КК України).

За даними слідства, підозрюваний як публічна особа відкрито підтримав так звану “спеціальну військову операцію” РФ проти України, що розпочалася 24 лютого 2022 року.

З використанням медійних ресурсів він пропагував російську ідеологію на численну аудиторію.

У березні 2022 року оперний співак взяв участь у концерті-мітингу в Москві на честь роковин анексії Росією території АР Крим. У прямому етері він проголосив промову на підтримку президента РФ і ведення агресивної війни проти України.

Колаборанта, який видавав себе за монаха й освячував російські танки, забезпечував окупантів житлом та їжею, засудили до 10 років ув’язнення з конфіскацією майна.
Зрадника, який воював проти Сил оборони на півдні України, засудили до 15 років ув’язнення.

Реєстр збитків для України розпочав прийом заяв від громадян, котрі після повномасштабного вторгнення Росії були змушені виїхати за кордон або не можуть повернутися додому. Такі звернення фіксують шкоду від вимушеного переміщення і надалі передаватимуться на розгляд Компенсаційної комісії.

Правоохоронці повідомили про підозру президентці одного з навчальних закладів Чернігівської області, котра організувала фіктивне працевлаштування військовозобов’язаних чоловіків призовного віку.

Українська команда розробників безпілотників “Дикі Шершні” (Wild Hornets) заявила, що в сюжеті американського телеканалу Fox News використали відео їхнього дрона-перехоплювача, але не зазначили, що він створений в Україні.

У ніч на 4 березня підрозділи Сил оборони України вразили низку логістичних об’єктів та зосередження живої сили противника.

В Україні більшість громадян називають себе віруючими, а частина з них зазначає, що після початку повномасштабної війни стала більш релігійною. Про це свідчать результати соціологічного опитування, яке оприлюднив Разумков Центр.