Законопроєкт про боротьбу з домаганнями у ЗСУ пройшов перше читання

Джерело: Ярослав Железняк/Telegram

30 квітня Верховна Рада проголосувала у першому читанні законопроєкт, що посилює військову дисципліну та запроваджує механізми протидії дискримінації й сексуальним домаганням у ЗСУ.

Документ підтримали 274 нардепи.

Законопроєкт спрямований на посилення військової дисципліни шляхом визначення механізмів запобігання та протидії дискримінації за ознакою статі, сексуальним домаганням, насильству за ознакою статі та правопорушенням проти статевої свободи/недоторканості.

Документом пропонується:

  • доповнити зміст поняття військова дисципліна, положенням про те, що вона досягається, серед іншого, шляхом забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, недопущення будь-яких проявів дискримінації та протидії насильству за ознакою статі, сексуальним домаганням, правопорушенням проти статевої свободи/недоторканості;
  • закріпити обов’язок кожного військовослужбовця не допускати негідних дій (вербальних чи невербальних), пов’язаних із дискримінацією;
  • закріпити обов’язок командира негайно реагувати на правопорушення проти статевої статевої свободи та статевої недоторканості (зобов’язано командира вживати заходів щодо затримання підлеглого при вчиненні або здійсненні ним замаху на вчинення кримін. правопорушення чи безпосередньо після вчинення крим. правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості);
  • запровадити нову підставу для усунення військовослужбовця від виконання службових обов’язків – якщо невиконання (неналежне виконання) військовослужбовцем службових обов’язків призвело до вчинення правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості;
  • з метою встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню згаданих правопорушень має призначатися службове розслідування командиром самостійно або командиром за поданням представника уповноваженого підрозділу або посадової особи з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії дискримінації та насильству за ознакою статі, сексуальним домаганням, правопорушенням проти статевої свободи та статевої недоторканості;
  • військовослужбовець, який повідомив про подію дискримінації, не може бути притягнутим до дисциплінарної відповідальності у зв’язку з таким повідомленням або підданий іншим негативним заходам (якщо розгляд таких заходів не пов’язаний з фактами, що не є зумовлені до виявленням в службі);
  • передбачено можливість військовослужбовцям надавати заяви/скарги або особисто звертатися до посадових осіб, органів військ., органів правопорядку, органів Служби правопорядку, органів, які проводять досудове слідство, та інших держ. органів, в тому числі з порушенням вимог підпорядкованості, з питань забезпечення рівних прав та можливостей, дискримінації та насильства і протидії дискримінації за ознакою статі, релігії, національності та інших ознак.

Зауважимо, у Збройних силах України служать понад 62 тисячі жінок й серед них також є представники ЛГБТ-спільноти. Три військові розповіли про свій досвід служби в ЗСУ, гомофобію та права.

  • Астронавтка зазнала сексистських нападок після своєї реакції на політ у космос.
  • Директорку Інституту гендерних досліджень Марфу Скорик “номінували” на звання “Сексист року – 2024”. Раніше вона проявила мізогінію коментарях щодо ведучої.
  • Співзасновник Monobank Олег Гороховський опинився в центрі уваги через неоднозначний коментар стосовно моделей платформи OnlyFans. У своєму Telegram-каналі він написав: “Думаю, що для цієї категорії платників податків теж непогано зайде податок заднім числом ;)”.

19 листопада президент Франції Емманюель Макрон закликав повернути на розгляд питання вступу України до НАТО після саміту “Коаліції охочих” у Берліні.

19 листопада міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський після зустрічі з угорською колегою Анітою Орбан у Будапешті заявив, що Варшава координуватиме та представлятиме спільну позицію країн Центральної Європи під час консультацій щодо завершення російсько-української війни.

Президент США Дональд Трамп долучився до зустрічі європейських союзників України в Берліні телефоном, поставивши під сумнів доцільність подальших витрат на військову допомогу Києву. Зокрема, він скептично висловився щодо виділення Україні мільярдів доларів у межах “Коаліції охочих”. Про це повідомили четверо європейських посадовців, обізнаних із перебігом розмови.

19 листопада спецпредставник президента США Джаред Кушнер заявив, що Вашингтону нібито вдалося домогтися від Москви готовності розглядати гарантії безпеки для України за моделлю, подібною до статті 5 Північноатлантичного договору.

Президент США Дональд Трамп повідомив понад 30 світовим лідерам, які зібралися в Берліні, що його розмова з главою Росії Володимиром Путіним пройшла добре та може сприяти досягненню миру, повідомили обізнані  співрозмовники.