Зеленський і Рютте узгодили подальші кроки щодо Росії
Джерело: Володимир Зеленський/Telegram
21 травня президент Володимир Зеленський провів розмову з Генсеком НАТО Марком Рютте. Сторони зокрема обговорили ситуацію на фронті, тиск на Росію, формати перемовин щодо припинення вогню та узгодження санкцій. Також мовилося про подальшу співпрацю України з Альянсом.
Провів розмову з Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Говорили про актуальну ситуацію, спільні наступні кроки та необхідність тиску на Росію. Поділився деталями контактів із партнерами. Розповів, які формати та майданчики розглядаємо для продовження перемовин із російською стороною про припинення вогню, — зазначив глава держави.
Також, за словами Зеленського, сторони обговорили санкції, котрі реально зможуть вплинути на Росію.
Важливо, щоб усі рішення були скоординовані. Тоді санкції будуть працювати. Без тиску на Москву справедливого миру не вдасться досягти. Це всі розуміють, — додав він.
Окремо говорили про співпрацю на рівні НАТО та підготовку наступних зустрічей.
Раніше Марк Рютте заявив, що Росія не скористалась можливістю щодо переговорів, надіславши делегацію низького рівня. За його словами, Україна готова до мирних переговорів, але відповідальність тепер лежить на Москві, яка має дати змістовну відповідь на готовність Києва.
Зауважимо, президент США Дональд Трамп під час нещодавньої розмови з європейськими лідерами дав зрозуміти, що вважає цілком реальною перемогу Росії у війні проти України.
- Президент США Дональд Трамп зайняв нову позицію щодо війни РФ проти України – не моя проблема. Свідченням цього є його небажання доєднатись до Європи у санкційних зусиллях та, ймовірно, намагання укласти угоди з РФ.
- У США зростає занепокоєння щодо недостатньої жорсткості президента Дональда Трампа у ставленні до Росії. Згідно з опитуванням Harvard CAPS/Harris Poll, 59% американських виборців вважають, що глава Білого дому недостатньо рішучий у протистоянні з господарем Кремля Володимиром Путіним.
- Державний секретар США Марко Рубіо під час слухань у Комітеті з міжнародних відносин пояснив, що причина продовження російсько-української війни у тому, що Росія хоче те, що їй не належить, тоді як Україна прагне повернути втрачені території засобами, які можуть бути недосяжні військовим шляхом.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.