Зеленський, Макрон і Стармер підписали декларацію про майбутнє розміщення військ в Україні

Джерело: Офіс Президент України.

Президент України Володимир Зеленський, лідер Франції Еммануель Макрон та прем’єр-міністр Британії Кір Стармер офіційно підписали декларацію про наміри щодо майбутнього розгортання іноземних військ в Україні. Цей документ закладає основу для створення “Коаліції охочих”, сили якої будуть присутні на українській території для контролю за дотриманням миру. Еммануель Макрон наголосив, що такий крок є необхідним через тотальну недовіру до російських обіцянок.

На саміті Коаліції охочих були узгоджені механізми моніторингу режиму припинення вогню, їх будуть забезпечувати США”, – зазначив Макрон.

За словами французького лідера, досвід останніх 15 років показує, що Кремль порушує всі підписані ним пакти.

“Мирні угоди, підписані Росією за останні 15 років, усі були порушені: у Молдові, Грузії та Україні. На основі цього досвіду ми хочемо гарантій миру”, – заявив Макрон.

Він підкреслив, що цього разу безпека не базуватиметься на словах, а триматиметься на реальній військовій силі та міжнародній підтримці. Основним щитом Європи Макрон вважає саме українську армію, яка після завершення бойових дій має зберегти значну потужність. Він також додав, що “Коаліція охочих” вже узгодила механізми моніторингу режиму припинення вогню.

“Першою лінією стримування можливої російської агресії стануть ЗСУ. Чисельність української армії після припинення війни становитиме 700 тисяч, західні партнери зобов’язалися забезпечити її підтримку”, – зазначив він.

Західні союзники вже взяли на себе зобов’язання повністю забезпечувати підтримку та оснащення цієї армії. Для додаткового захисту іноземні сили з країн-партнерів будуть розгорнуті по всій країні. Мова йде про присутність військових підрозділів “на землі, в повітрі та на морі” для забезпечення режиму припинення вогню.

Таке комплексне розгортання сил коаліції має стати гарантом того, що агресія не повториться. Підписана декларація стала історичним кроком у формуванні нової архітектури безпеки, де Україна стає ключовим оборонним вузлом континенту.

Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер розкрив конкретні кроки, які Лондон та Париж планують здійснити після призупинення бойових дій.

“Після припинення вогню Велика Британія та Франція створять військові хаби по всій території України”, – заявив Стармер та додав, що ці центри стануть ключовими вузлами для координації зусиль “Коаліції охочих” та підтримки української оборони.

До ініціативи активно долучається і Берлін. Фрідріх Мерц наголосив на лідерській ролі своєї країни, зазначивши:

“Німеччина візьме на себе відповідальність за безпеку України та всього континенту”.

Підписана декларація закладає фундамент для створення “Коаліції охочих”, сили якої гарантуватимуть стабільність на українській території. Володимир Зеленський підтвердив, що підготовчий етап завершено і юридична база для подальших кроків уже сформована.

“Найближчим часом можливе підписання гарантій безпеки, документи вже готові”, – повідомив глава держави.

За словами президента, Україна вже має чітке бачення того, яку саме роль візьме на себе кожен із партнерів у межах майбутньої місії.

“Ми розуміємо, яка країна і на що готова – з усіх країн Коаліції охочих. Хочу подякувати кожному лідеру, кожній державі, які дійсно хочуть бути частиною мирного рішення”, – наголосив Зеленський.

Велика Британія навряд чи приєднається до наступальних дій США проти Ірану, проте вже посилила свою присутність у Катарі. Перекидання винищувачів Typhoon свідчить про готовність Лондона захищати регіональних партнерів у разі масштабної відплати з боку Тегерана.

Оперативні центри спостереження ЄС (EU SST) зафіксували неконтрольоване зниження ступеня ракети-носія ZQ-3. Фахівці очікують, що об’єкт вагою 11 тонн увійде в щільні шари атмосфери вже 30 січня.

Уряд Нової Зеландії вирішив не приєднуватися до створеної Дональдом Трампом “Ради миру”. Прем’єр-міністр Крістофер Лаксон зазначив, що країна не братиме участі в ініціативі у її нинішньому вигляді через брак конкретики щодо її майбутньої ролі.

Еммануель Макрон та Роберт Фіцо провели тривалу зустріч, присвячену “стратегічному пробудженню” Європи. Сторони обговорили спільні проєкти в ядерній галузі та погляд на російсько-українську війну в умовах внутрішніх розбіжностей усередині ЄС.

Уряд Данії зафіксував найвищий рівень підтримки за останні два роки на тлі дипломатичного протистояння з Вашингтоном. Прем’єр-міністерка Метте Фредеріксен зуміла перетворити агресивні погрози Дональда Трампа щодо анексії Гренландії на власну політичну перемогу.