Зеленський нагадав про ухвалену США «Кримську декларацію» за каденції Трампа

Джерело: Володимир Зеленський/Telegram

23 квітня президент Володимир Зеленський нагадав, що Сполучені Штати під час першої каденції президента Дональда Трампа ухвалили “Кримську декларацію”, котра засуджувала вторгнення і визнавала територіальну цілісність України.

У ній мовилося про “відмову визнання вимог Кремля зі встановлення суверенітету над територією, захопленою силою всупереч міжнародному праву”.

Глава Української держави прикріпив посилання на декларацію з сайту Держдепартаменту США.

Зеленський прокоментував багатосторонню зустріч за участі України, США, Великої Британії, Франції та Німеччини, на якій обговорювалися шляхи досягнення миру, зауваживши, що було багато емоцій.

Добре, що п’ять країн зустрілися, щоб наблизити мир. Україна, США, Велика Британія, Франція та Німеччина. Сторони висловили свої погляди та з повагою сприйняли позиції одна одної. Важливо, що кожна сторона не просто була присутньою, але й працювала змістовно. Американська сторона поділилася своїм баченням. Україна та інші європейці представили свої напрацювання. І ми сподіваємося, що саме така спільна робота приведе до тривалого миру. Ми вдячні партнерам. Україна завжди діятиме відповідно до своєї Конституції, і ми абсолютно впевнені, що наші партнери, зокрема США, діятимуть згідно зі своїми сильними рішеннями, – написав Зеленський.

23 квітня президент США Дональд Трамп розкритикував Володимира Зеленського за заяву про те, що Київ “не визнає юридично окупацію Криму”. Очільник Білого дому вважає такі висловлювання “шкідливими” для мирних переговорів із Росією.

За кілька днів до перемовин ЗМІ почали повідомляти, що США запропонують Україні офіційно відмовитись від Криму на користь РФ, та залишити решту окупованих територій під фактичним керівництвом загарбників. Мовляв, це і повинні були обговорювати на зустрічі у Лондоні.

Та напередодні, 22 квітня, президент України Володимир Зеленський наголосив, що Україна не відмовиться від своїх земель. Саме це, повідомили джерела WP розгнівало Штати. Також Білому дому не подобається, що Україна спершу хоче обговорити повне припинення вогню, а тоді – решту питань

Відтак держсекретар США Марко Рубіо в останній момент відклав візит до Лондона, а європейські дипломати скасували перемовини на високому рівні.

За даними CNN, американський план передбачає припинення вогню вздовж лінії фронту та визнання контролю Росії над Кримом — що суперечить десятирічній політиці США.

Попри дипломатичні зусилля, бойові дії відновилися з новою силою після зірваного великоднього перемир’я. У середу Росія атакувала цивільний автобус поблизу Марганця, внаслідок чого загинули щонайменше дев’ятеро осіб, ще понад 30 — поранено.

Водночас Білий дім підтвердив, що спеціальний представник Трампа на Близькому Сході Стів Віткофф цього тижня поїде до Москви для переговорів із Путіним. Кремль не розкрив деталей візиту.

Раніше Москва відмовилася від американської пропозиції 30-денного перемир’я, погодженого Києвом.

Станом на 5 листопада у Києві виникли тимчасові перебої з водопостачанням через знеструмлення об’єктів “Київводоканалу”, повідомила міська державна адміністрація.

У ніч на 5 листопада та напередодні підрозділи Сил оборони України уразили низку військових об’єктів російської армії на тимчасово окупованих територіях Криму, Запорізької, Донецької та Луганської областей.

Правоохоронці затримали і оголосили підозру трьом організаторам заворушень, що відбулися в селищі Петропавлівська Борщагівка на Київщині 2 листопада. Однією із затриманих є жителька Київської області, яка спровокувала сутички поблизу пункту тимчасової дислокації Національної гвардії в обмін на грошову винагороду.

У Великій Британії вибачилися перед українськими дітьми-біженцями, яким у місцевих школах пропонували вивчати російську мову замість української. Водночас британський уряд оголосив про запровадження шкільного іспиту GCSE з української мови, який стане доступним у 2028 році.

Платформа пам’яті “Меморіал” розпочала роботу над проєктом, присвяченим загиблим українським військовослужбовцям, які перед відправленням на фронт або під час служби залишили листи, повідомлення чи відеозвернення зі своєю останньою волею.