Зеленський провів розмову з Генсеком ООН: обговорили безпеку цивільного судноплавства

Зображення: Володимир Зеленський/Telegram

Джерело: Володимир Зеленський у Telegram

Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Генеральним секретарем Організації Об’єднаних Націй Антоніу Гутеррешем.

Під час розмови сторони обговорили пропозиції щодо гарантування безпеки цивільного судноплавства в Чорному морі.

Глава держави запросив представника Організації Об’єднаних Націй на четверту зустріч радників з імплементації “формули миру”.

Зокрема, президент України подякував за окремий план щодо зимового сезону. А також наголосив, що Україна розраховує на затвердження Плану гуманітарного реагування ООН на 2024 рік.

Нагадаємо, що 20 вересня, під час своєї промови глава ООН Антоніу Гутерреш заявив, що війна РФ проти України має “ширші наслідки для Європи та світу”.

Генеральний секретар заявив Раді Безпеки, що війна Росії проти України “загострює геополітичну напруженість і розбіжності, загрожує регіональній стабільності, посилює ядерну загрозу і створює глибокі тріщини в нашому все більш багатополярному світі”.

Він виступив на засіданні Ради Безпеки в Нью-Йорку, в якому взяв участь міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров.

Особисто відвідав засідання також президент Володимир Зеленський.

Він наголосив, що країни-члени, які надають його країні озброєння та іншу допомогу, “допомагають захищати статут ООН”, оскільки Україна реалізує своє право на самооборону.

Лаврова не було в російському кріслі під час виступу Зеленського, натомість був присутній посол РФ в ООН Василь Небензя.

Раніше, відповідаючи на запитання про те, чи може Індія виступити потенційним посередником у завершенні російсько-української війни, Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш сказав, що обидві сторони війни вирішили продовжити бойові дії.

19 вересня президент України Володимир Зеленський виступив з промовою на засіданні 78-й сесії Генеральної асамблеї ООН. Він закликав світових лідерів об’єднатися перед викликом агресора, аби унеможливити повторення кроків диктаторів.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.