Зеленський та Шольц обговорили ситуацію на фронті

Джерело: Володимир Зеленський/Телеграм

24 серпня президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з канцлером Німеччини Олафом Шольцем. Сторони зокрема обговорили ситуацію на фронті.

Глава держави поінформував Шольца про ситуацію на лінії фронту й поточні потреби Сил оборони України, зокрема у бронетехніці та засобах ППО. Сторони також скоординували співпрацю та подальші контакти в межах “Рамштайну”.

Конкретно про операцію в Курській області президент в цьому контексті не згадує. Шольц цього тижня повідомив, що Україна не інформувала Німеччину про плани наступу на російську територію і що він очікує, що цей наступ буде обмеженим у часі та просторі.

Лідери обговорили продовження фінансування оборонної підтримки України та використання заморожених активів РФ на потреби нашої держави.

Також обговорили подальші кроки щодо реалізації домовленостей, досягнутих під час першого Cаміту миру у Швейцарії.

Раніше канцлер ФРН “заявив про продовження і непохитну солідарність з Україною перед російською агресією, що не припиняється”.

Він додав, що ФРН спільно з іншими країнами G7 виділить Україні кредит у 50 млрд євро. Ці кошти дозволять Києву закуповувати зброю “у великих масштабах”, наголосив Шольц.

Зауважимо, Frankfurter Allgemeine Zeitung (FAZ) повідомила, що Мінфін Німеччини не планує затверджувати додаткову допомогу Україні в межах економії бюджету цього року.

Згодом МЗС України прокоментувало повідомлення про припинення військової допомоги Німеччиною, назвавши його “маніпуляцією”. Зауважується, що повідомлення є “некоректними та маніпулятивними”, позаяк рівень підтримки нашої країни на наступний рік буде відомий лише після затвердження бюджету, яке очікується в листопаді.

Нині в Німеччині справді триває бюджетний процес, очікується, що бюджет буде затверджений у листопаді, і лише тоді буде відомий рівень підтримки України на наступний рік.

Своєю чергою, у поширеній заяві міністерство фінансів ФРН запевнило, що зброя та боєприпаси для України, закупівля яких вже схвалена, продовжують постачатися. Крім того, Україна може розраховувати на додаткову допомогу.

Додаткові потреби мають бути чітко задекларовані для того, щоб відповідати всім бюджетним положенням і мати можливість на цій основі запросити дозвіл німецького Бундестагу, – мовиться у відповіді відомства на запит телеканалу ARD.

Цього року уряд виділив Україні 8 мільярдів євро допомоги, але ці кошти вже закінчуються. У проєкті бюджету на наступний рік сума підтримки України становить 4 мільярди євро.

Однак, політики урядової коаліції акцентують, що навіть якщо Україна отримає менше грошей з федерального бюджету, значна частина коштів на допомогу країні, яка перебуває в скрутному становищі, буде профінансована в інший спосіб — коштом заморожених активів російського центрального банку.

Вже 19 серпня речник німецького уряду Вольфганг Бюхнер заявив, що інформація щодо скорочення удвічі допомоги Києву у 2025 році, поширена у ЗМІ, не відповідає дійсності.

Одначе, додамо, що спостереження FAS у зоні бойових дій показують наслідки відсутності підтримки з боку Німеччини. Деякі німецькі гармати мають так мало запчастин і боєприпасів, що можуть зробити лише кілька пострілів на день. Висока скорострільність Panzerhaubitze 2000 та її дальність стрільби не використовуються через брак спеціальних боєприпасів. Дефіцит запасних частин змушує розбирати деякі гаубиці й танки Leopard 1A5, щоб підтримувати роботу інших.

Заборона додаткового фінансування військової допомоги Україні спричинила конфлікт у федеральному уряді. Канцелярія підтримує призупинення фінансування, тоді як Міністерства оборони, закордонних справ і економіки проти. Роль Міністерства фінансів залишається спірною: деякі стверджують, що воно на боці канцлера, інші вважають, що лише повідомляє про відсутність коштів.

Працівники Державного бюро розслідувань викрили в одному з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Одеської області схему незаконного примусу чоловіків до мобілізації. За даними слідства, до неї були причетні шестеро посадовців РТЦК та троє представників місцевої громадської організації.

Кількість жертв масованої російської атаки на Київ зросла до п’яти. У лікарні померла одна з постраждалих, яка перебувала у тяжкому стані.

Стали відомі імена рятувальників ДСНС, які загинули внаслідок повторного російського удару по цивільному підприємству в Харкові в ніч на 15 червня.

Унаслідок ракетно-дроновї атаки по Києву в ніч на 15 червня пошкоджень зазнала будівля Вищого антикорупційного суду.

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсакхна відреагував на пошкодження Києво-Печерської лаври внаслідок російської атаки, заявивши, що удар по одній із найважливіших християнських святинь свідчить про зневагу Росії до світової культурної спадщини.