Зеленський заявив про підготовку до «різних варіантів розвитку» на північних напрямках
Джерело: Володимир Зеленський/Facebook
21 липня президент Володимир Зеленський розповів про результати зустрічі з командирами армійських корпусів.
Глава держави відзначив, що зустрічі відбуваються за участі виконувача обов’язків міністра оборони Євгенія Хмари та заступника голови ОП Павла Паліси. Сторони обговорюють першочергові потреби фронту, захист прикордонних напрямків та бачення командирами деталей стратегії оборони України.
Говорили з командирами 9-го, 12-го, 14-го, 15-го, 16-го, 18-го, 21-го корпусів та 30-го корпусу морської піхоти. Дякую за пропозиції. Командири доповіли про стан справ на відповідних напрямках та активність російської армії, плани ворога та наші можливості протидії. Проаналізували деталі захисту Херсону, міст і громад Дніпровщини, зокрема Нікополя. Ключове – це протидія російським дронам, захист людей, необхідне додаткове постачання.
Окремо Зеленському доповіли про підготовку до різних варіантів розвитку подій на Чернігівсько-Київському напрямку, враховуючи інформацію від розвідки та постійний пошук росіянами додаткових шляхів затягування і розширення війни.
Обговорили потреби у посиленні фронтової ППО. Визначили необхідні рішення для продовження корпусної реформи, – додав президент.
Нещодавно Володимир Зеленський повідомив, що Білорусь пів впливом Росії завершує будівництво інфраструктури вздовж кордону з Україною.
Т.в.о. керівника Служби зовнішньої розвідки України Олег Луговський доповів президенту про заходи з підготовки до потенційного розширення агресії проти України у Білорусі.
Так, вздовж кордону у Білорусі завершується будівництво інфраструктури доріг і баз зберігання боєприпасів та паливно-мастильних матеріалів, які “не мають жодного іншого сенсу, крім воєнного”.
“Це прикордонні напрямки Кобринь – Ковель, Іванове – Маневичі, Лунинець – Сарни, Речиця – Коростень та Гомель – Чернігів. Знаємо, що в російських документах це описується саме в контексті завдань так званої “СВО”, – заявив Зеленський.
За його словами, Білорусь отримала від України необхідні сигнали щодо такої діяльності та всіх інших форматів їхньої колаборації з Росією. Президент підкреслив, що Білорусь “знає, які кроки потрібні з її боку для миру”.
Раніше Паліса попередив про плани Росії створити буферну зону зокрема у межах Вінницькій області. Росія хоче у майбутньому створити буферну зону у Харківській, Сумській, Чернігівській, а також у Вінницькій області. Крім того, противник хотів би спробувати захопити Запоріжжя, Херсонщину, Миколаївщину та Одещину.
Заступник глави ОП зауважив, що станом на сьогодні у росіян поки що немає достатньо сил, аби реалізувати план щодо Вінниччини.
- Голова Бюро реінтеграції Молдови Валеріу Ківерь заявив, що невизнане Придністров’я має прийняти пропозицію про реінтеграцію.
- Президент Володимир Зеленський повідомив, що ретранслятори на території Білорусі, які використовувалися для коригування атак РФ, припинили роботу.
- Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.
На підконтрольну Україні територію повернулися п’ятеро дітей із тимчасово окупованої частини Херсонщини. Це троє хлопчиків та дві дівчинки віком від 10 до 17 років.
На Сумщині до початку нового навчального року завершили будівництво та облаштування п’яти підземних шкіл. Чотири з них розташовані у Сумській громаді, ще одна — у Шосткинській. Нові безпечні простори розраховані на 1360 місць.
Росія посилила удари по економічній інфраструктурі України, атакуючи склади, логістичні центри, залізницю та промислові підприємства. Найсерйозніших втрат зазнала металургія: три основні металургійні заводи країни, на які припадало близько 90% українського виробництва сталі, після ракетних ударів зупинили роботу.
21 вересня президент США Дональд Трамп підтвердив, що Росія втратила контроль над нафтопереробною галуззю на тлі повномасштабної війни проти України.
Індійські нафтопереробники, котрі нині розглядають постачання на листопад, можуть скоротити закупівлі російської нафти після того, як минулого тижня Дональд Трамп підписав масштабний закон про санкції, що підвищує загрозу нових мит.