Зеленський зустрівся з президентом Литви Ґітанасом Науседою: про що говорили

Джерело: Володимир Зеленський/Telegram

Сьогодні, 23 серпня, президент України Володимир Зеленський провів зустріч з литовським лідером Ґітанасом Науседою, під час якої глави держав обговорили серед іншого необхідність розбудови альтернативних шляхів маршрутам “Чорноморської зернової ініціативи”.

Також очільники держав обговорили актуальну ситуацію на полі бою та нагальні потреби українських захисників. За словами Зеленського, першочергово важлива військово-технічна допомога, включно з навчанням і реабілітацією представників сил оборони України. Окрім цього, президенти розглянули співпрацю з питань продовольчої безпеки.

“Цінуємо приєднання Литви до Спільної декларації “Групи семи” про підтримку України та готовність до плідної взаємодії для реалізації української “формули миру” й проведення Глобального саміту миру”, – написав Зеленський.

Відтак він подякував Ґітанасу Науседі, Литві та всьому литовському народу за вагому підтримку нашої держави та людей.

“Історична єдність наших народів наближає мир для всієї Європи! Дякую за активну участь у реалізації цілей міжнародної Кримської платформи та його особистий внесок у всебічну допомогу Україні з боку Литви”, – наголосив президент.

Варто зауважити, що Литва підтримує Україну з перших днів повномасштабного вторгнення Росії. Нещодавно Державна Рада оборони Литви затвердила трирічний план військової підтримки України у розмірі 200 мільйонів євро.

А 17 серпня країна приєдналися до декларації G7 про довгострокові гарантії безпеки для України.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.